Агранулоцитоз: симптоми, причини, діагностика та лікування

Про захворювання

Агранулоцитоз — це важкий патологічний стан, який характеризується критичним зниженням кількості гранулоцитів (переважно нейтрофілів) у периферичній крові. Гранулоцити — це вид лейкоцитів, які відіграють ключову роль у боротьбі з бактеріальними та грибковими інфекціями. Коли їх рівень суттєво знижується, організм стає беззахисним перед інфекціями, навіть тими, що в нормі не є небезпечними.

Агранулоцитоз може бути гострим або хронічним, однак найчастіше він розвивається раптово й потребує негайного медичного втручання.

Види

Агранулоцитоз класифікують за походженням:

1. Медикаментозний (ідіосинкратичний) – викликаний прийомом певних лікарських засобів, які пригнічують кістковий мозок або провокують імунну відповідь.
2. Інфекційний – пов’язаний з важкими інфекціями, які знищують гранулоцити або пригнічують їх утворення.
3. Імунний (аутоімунний) – коли організм самостійно виробляє антитіла проти власних гранулоцитів.
4. Індукований опроміненням чи хіміотерапією – результат дії цитостатиків або радіації на кістковий мозок.

Симптоми

Прояви агранулоцитозу залежать від ступеня зниження гранулоцитів і супутніх інфекцій:

• Висока температура (лихоманка)
• Сильна слабкість, пітливість
• Біль у горлі, виразки в ротовій порожнині (стоматит, ангіна)
• Запалення слизових оболонок (гінгівіт, риніт)
• Утруднене ковтання
• Швидке прогресування інфекцій, сепсис
• Зниження артеріального тиску у важких випадках

Причини

Серед основних причин агранулоцитозу:

• Прийом лікарських засобів: антибіотики (левоміцетин, пеніцилін), НПЗЗ, протисудомні препарати, цитостатики, тіамазол (проти щитоподібної залози)
• Інфекційні захворювання: гепатити, грип, ВІЛ, мононуклеоз
• Аутоімунні процеси
• Вплив хімічних речовин або опромінення
• Захворювання кісткового мозку (апластична анемія, лейкемія)

Діагностика

Для встановлення діагнозу застосовують:

• Загальний аналіз крові — виявляє зниження рівня нейтрофілів до < 0,5×10⁹/л
• Біохімічний аналіз крові
• Мієлограма (пункція кісткового мозку) — дозволяє оцінити стан кровотворення
• Бактеріологічне дослідження — для виявлення джерела інфекції
• Імунологічні тести — при підозрі на аутоімунну природу

Лікування

Лікування агранулоцитозу проводиться переважно в умовах стаціонару і включає:

• Скасування причинного препарату (якщо причина медикаментозна)
• Антибіотикотерапія — для боротьби з інфекцією
• Гранулоцитарні колонієстимулюючі фактори (Г-КСФ) — для стимуляції утворення нейтрофілів
• Інфузійна терапія, симптоматичне лікування
• Імуноглобуліни та кортикостероїди — при аутоімунній формі
• Трансфузія лейкоцитарної маси у важких випадках

Профілактика

Щоб запобігти агранулоцитозу, важливо:

• Уникати самолікування та безконтрольного прийому ліків
• Регулярно здавати аналізи крові під час тривалого прийому потенційно небезпечних препаратів
• Повідомляти лікаря про випадки агранулоцитозу в минулому
• Уникати контактів з інфекційними хворими при ослабленому імунітеті
• Дотримуватись режиму праці та відпочинку, правильного харчування