Андрогенна алопеція: причини, симптоми та сучасні методи лікування

Про захворювання

Андрогенна алопеція — це найпоширеніша форма випадіння волосся, яка зустрічається як у чоловіків, так і у жінок. Вона пов’язана з підвищеною чутливістю волосяних фолікулів до чоловічих статевих гормонів — андрогенів (зокрема, до дигідротестостерону, або ДГТ). Під дією цих гормонів фолікули поступово мініатюризуються, волосся стає тоншим, коротшим і зрештою перестає рости.

Захворювання має спадковий характер, тобто схильність до нього передається генетично. Андрогенна алопеція не впливає на загальний стан здоров’я, але може суттєво знижувати самооцінку та якість життя людини.

Види

• Андрогенна алопеція у чоловіків
  Зазвичай починається у віці 20–40 років. Характеризується відступанням лінії росту волосся на лобі та скронях («високі кути»), а також поступовим облисінням тім’яної зони.
  Виділяють кілька стадій за шкалою Гамільтона–Норвуда — від незначного прорідження до повної втрати волосся на верхівці.

• Андрогенна алопеція у жінок
  Проявляється переважно після 30–40 років і має інший тип випадіння — дифузне прорідження волосся у центральній частині голови при збереженні лінії росту волосся на лобі.
  Стадії оцінюють за шкалою Людвіга — від помірного зменшення густоти до значного просвічування шкіри голови.

Симптоми

• поступове випадіння волосся у певних ділянках голови (скроні, тім’я);
• стоншення волосся, втрата блиску та об’єму;
• поява коротких, тонких волосків замість звичайних;
• жирна шкіра голови, себорея;
• іноді — свербіж або дискомфорт у зоні облисіння;
• у жінок можливе посилення росту волосся на обличчі чи тілі (гіпертрихоз).

Причини

Основні чинники розвитку андрогенної алопеції:

• Генетична схильність — успадкована чутливість фолікулів до ДГТ.
• Гормональний дисбаланс — підвищений рівень андрогенів або порушення роботи ендокринної системи (яєчників, наднирників, щитоподібної залози).
• Стресові фактори — психоемоційне перенапруження може посилювати випадіння волосся.
• Порушення кровопостачання шкіри голови — погіршує живлення фолікулів.
• Неправильний догляд, дієти, дефіцит поживних речовин — особливо білків, цинку, заліза, вітамінів групи B.

Діагностика

Для встановлення діагнозу дерматолог або трихолог проводить:

• Огляд шкіри голови та оцінку типу випадіння.
• Трихоскопію або фототріхограму — дослідження стану волосся і фолікулів під збільшенням.
• Гормональні аналізи — тестостерон, ДГТ, пролактин, естрадіол, ДГЕА-сульфат.
• Загальні лабораторні обстеження — феритин, вітамін D, ТТГ, рівень цинку, біохімія крові.
• Генетичне тестування — за необхідності, для виявлення спадкових ризиків.

Лікування

Комплексна терапія включає медикаментозні, косметологічні та апаратні методи:

Місцеве лікування

• Міноксидил — стимулює ріст волосся, покращує кровообіг шкіри голови.
• Топічні антиандрогени — наприклад, препарати з фінастеридом або дутастеридом (для чоловіків під контролем лікаря).

Системна терапія

• Антиандрогени (спіронолактон, ципротерон ацетат — для жінок).
• Фінастерид або дутастерид (для чоловіків, лише за призначенням лікаря).
• Вітамінно-мінеральні комплекси, що підтримують здоров’я волосся.

Фізіо- та косметологічні методи

• мезотерапія, PRP-терапія (плазмоліфтинг), лазерна терапія низької інтенсивності;
• трансплантація волосся — у запущених випадках.

Профілактика

• підтримання гормонального балансу та регулярне обстеження у лікаря;
• повноцінне харчування — достатня кількість білка, заліза, цинку, омега-3 жирних кислот;
• уникання стресів і нормалізація сну;
• м’який догляд за волоссям — без агресивних фарб, високих температур, тугих зачісок;
• регулярний масаж шкіри голови для покращення кровообігу;
• профілактичний прийом вітамінів для волосся (за рекомендацією спеціаліста).

Хоча андрогенна алопеція є хронічним станом, сучасні методи лікування дозволяють значно уповільнити або зупинити процес випадіння волосся, а також відновити його густоту при ранньому зверненні до трихолога.