Атрофічний риніт

Про захворювання

Атрофічний риніт — це хронічне захворювання, що характеризується атрофією (втратом) слизової оболонки носа, включаючи залози, кісткову тканину носових раковин і нервові закінчення. Це призводить до зменшення вироблення слизу, утворення кірок у носі, неприємного запаху з носа (озена) і зниження нюху.

Симптоми

• Сухість у носі: відчуття сухості в носових проходах.
• Утворення кірок: сухі кірки, які утворюються на слизовій оболонці носа і можуть викликати дискомфорт або біль при їх видаленні.
• Неприємний запах: гнильний запах з носа (озена), який може відчувати як сам пацієнт, так і оточуючі.
• Закладеність носа: відчуття закладеності, незважаючи на те, що носові проходи можуть бути широкими через атрофію тканин.
• Зниження нюху: часткова або повна втрата нюху.
• Кровотечі з носа: схильність до носових кровотеч через витончення слизової оболонки.

Причини

• Інфекції: бактеріальні інфекції, такі як Klebsiella ozaenae.
• Хронічні запальні процеси: тривалий риніт або синусит.
• Хірургічні втручання: радикальні операції на носі, які призводять до атрофії тканин.
• Генетичні фактори: спадкові схильності.
• Недостатнє харчування: дефіцит вітамінів і мінералів, особливо заліза та вітаміну A.
• Екологічні фактори: тривале перебування в умовах сильно запиленого або забрудненого повітря.

Лікування

• Зволоження слизової оболонки: регулярне промивання носа сольовими розчинами або зволоження повітря в приміщенні.
• Засоби для розм'якшення кірок: використання мазей або масел (наприклад, вазелінового або обліпихового масла) для зм'якшення та видалення кірок.
• Антибіотики: можуть бути призначені для боротьби з бактеріальною інфекцією.
• Вітамінотерапія: прийом вітамінів, особливо вітаміну A і заліза.
• Хірургічне лікування: у важких випадках може бути необхідно зменшити об'єм носової порожнини шляхом пластичних операцій, щоб полегшити симптоми.
• Фізіотерапія: лазеротерапія, ультразвукова терапія та інші методи для покращення кровообігу та регенерації тканин.

При симптомах атрофічного риніту важливо звернутися до отоларинголога для встановлення точної діагностики та розробки індивідуального плану лікування.