Бешиха (еризипел): ознаки, діагностика і терапія

Про захворювання

Бешиха (еризипел) — це гостре інфекційне захворювання шкіри та підшкірної клітковини, яке викликається бактеріями роду стрептококів. Хвороба характеризується раптовим початком, підвищенням температури тіла та вираженим запаленням шкіри з чіткими межами ураження.

Найчастіше бешиха виникає на нижніх кінцівках, обличчі та руках. Захворювання може протікати як у легкій, так і у важкій формі, а при несвоєчасному лікуванні здатне призводити до ускладнень і рецидивів.

Бешиха потребує своєчасної діагностики та комплексного лікування під контролем лікаря.

Види

Залежно від клінічного перебігу та проявів виділяють такі види бешихи:

• Еритематозна — проявляється почервонінням і набряком шкіри.
• Еритематозно-бульозна — супроводжується утворенням пухирів із прозорим вмістом.
• Геморагічна — характеризується крововиливами у шкіру.
• Рецидивуюча — повторне виникнення захворювання на тій самій або іншій ділянці тіла.

Симптоми

Бешиха зазвичай починається гостро. Основні симптоми включають:

• підвищення температури тіла до 38–40 °C;
• озноб, слабкість, головний біль;
• почервоніння шкіри з чіткими межами;
• біль, печіння та набряк у зоні ураження;
• збільшення регіонарних лімфатичних вузлів;
• у разі бульозної форми — утворення пухирів.

При появі подібних симптомів важливо негайно звернутися до лікаря для встановлення точного діагнозу.

Причини

Основною причиною розвитку бешихи є проникнення β-гемолітичного стрептокока групи А через пошкоджену шкіру. Це можуть бути:

• тріщини;
• порізи;
• садна;
• грибкові ураження;
• хронічні виразки.

До факторів ризику належать:

• знижений імунітет;
• цукровий діабет;
• варикозне розширення вен;
• лімфостаз;
• хронічні захворювання.

Діагностика

Діагностика бешихи ґрунтується на клінічному огляді та оцінці характерних симптомів. Лікар звертає увагу на:

• чіткість меж ураження;
• локалізацію запалення;
• наявність інтоксикаційного синдрому.

За потреби можуть призначатися:

• загальний аналіз крові;
• бактеріологічні дослідження;
• консультації суміжних спеціалістів.

Своєчасна діагностика дозволяє розпочати лікування та запобігти ускладненням.

Лікування

Лікування бешихи проводиться під наглядом лікаря та включає:

• антибактеріальну терапію;
• протизапальні препарати;
• місцеве лікування ураженої ділянки;
• дезінтоксикаційну терапію (за показаннями);
• фізіотерапевтичні процедури у період одужання.

У важких випадках може знадобитися госпіталізація. Самолікування є небезпечним та може призвести до хронізації процесу або розвитку ускладнень.

Профілактика

Для зниження ризику розвитку бешихи рекомендується:

• своєчасно обробляти ушкодження шкіри;
• лікувати грибкові інфекції;
• контролювати рівень глюкози при цукровому діабеті;
• зміцнювати імунітет;
• уникати переохолодження;
• проходити профілактичні огляди при наявності хронічних захворювань.

При схильності до рецидивів лікар може рекомендувати профілактичну антибактеріальну терапію.