Бразильська пурпурна лихоманка: причини, симптоми, профілактика

Про захворювання

Бразильська пурпурна лихоманка — це рідкісне, але вкрай небезпечне інфекційне захворювання бактеріальної природи, яке найчастіше вражає дітей раннього віку. Вперше хвороба була зафіксована у 1980-х роках у Бразилії. Захворювання характеризується стрімким перебігом, розвитком сепсису та високим ризиком летальних ускладнень без своєчасного лікування.

Збудником є бактерія Haemophilus influenzae типу b (Hib), яка може спричиняти системне ураження організму. Хвороба починається як звичайна інфекція верхніх дихальних шляхів або кон’юнктивіт, але швидко переходить у важкий стан із ураженням судин та внутрішніх органів.

Види

Окремої класифікації бразильської пурпурної лихоманки не існує, проте клінічно виділяють:

• Типовий перебіг — із попереднім гнійним кон’юнктивітом та подальшим розвитком сепсису.
• Блискавичну форму — швидкий розвиток інтоксикації та геморагічного висипу протягом кількох годин.
• Ускладнений перебіг — із розвитком септичного шоку, менінгіту або поліорганної недостатності.

Симптоми

Інкубаційний період зазвичай становить 1–3 дні після перенесеного кон’юнктивіту.

Основні симптоми:

• різке підвищення температури тіла (до 39–40°C);
• сильна слабкість, млявість;
• блювання, нудота;
• біль у животі;
• поява пурпурного або геморагічного висипу на шкірі;
• блідість або синюшність шкірних покривів;
• холодні кінцівки;
• ознаки септичного шоку (зниження артеріального тиску, порушення свідомості).

При відсутності невідкладної допомоги стан може швидко погіршуватися.

Причини

Основною причиною розвитку захворювання є інфікування бактерією Haemophilus influenzae типу b. Передача відбувається повітряно-крапельним шляхом або при тісному контакті з інфікованою людиною.

Фактори ризику:

• дитячий вік (особливо до 5 років);
• відсутність вакцинації проти Hib-інфекції;
• ослаблений імунітет;
• перебування в дитячих колективах;
• недотримання гігієнічних норм.

Діагностика

Діагностика проводиться негайно при підозрі на септичний стан.

Основні методи:

• клінічний огляд лікаря;
• загальний та біохімічний аналіз крові;
• бактеріологічне дослідження крові;
• визначення збудника методом ПЛР;
• коагулограма;
• за потреби — люмбальна пункція для виключення менінгіту.

Швидке встановлення діагнозу має вирішальне значення для порятунку життя пацієнта.

Лікування

Лікування проводиться виключно в умовах стаціонару, часто — у відділенні інтенсивної терапії.

Основні напрямки терапії:

• внутрішньовенне введення антибіотиків широкого спектра дії;
• інфузійна терапія;
• корекція електролітного балансу;
• підтримка артеріального тиску;
• лікування септичного шоку;
• симптоматична терапія.

Рання антибактеріальна терапія значно знижує ризик летальних наслідків.

Профілактика

Найефективніший метод профілактики — вакцинація проти Haemophilus influenzae типу b.

Додаткові заходи:

• дотримання правил особистої гігієни;
• ізоляція хворих дітей;
• своєчасне лікування кон’юнктивіту;
• регулярні профілактичні огляди у педіатра;
• зміцнення імунної системи.

Батькам важливо негайно звертатися до лікаря при появі високої температури та висипу у дитини.