Епідемічний паротит (свинка): симптоми, лікування та профілактика

Про захворювання

Епідемічний паротит (у народі — "свинка") — це гостре вірусне інфекційне захворювання, що вражає слинні залози, найчастіше привушні. Хвороба переважно поширюється серед дітей, але може вражати і дорослих. Вона передається повітряно-крапельним шляхом і має схильність до епідемічних спалахів, особливо в організованих колективах.

Види

Медично розрізняють такі види паротиту:

Типовий епідемічний паротит — класична форма захворювання з ураженням слинних залоз.

Атипові форми:

• Безсимптомна (стерта) — відсутність виражених клінічних проявів.
• Менінгеальна форма — ураження центральної нервової системи (серозний менінгіт).
• Орхіт, оофорит, панкреатит — ускладнені форми з ураженням статевих залоз або підшлункової.

Рецидивний паротит — повторне виникнення симптомів після короткого покращення.

Симптоми

Основні ознаки епідемічного паротиту:

• Підвищення температури до 38–39°C.
• Біль і припухлість в ділянці привушних слинних залоз.
• Сухість у роті, утруднення жування та ковтання.
• Загальна слабкість, головний біль, погіршення апетиту.
• У хлопців — можливе збільшення і болючість яєчок (орхіт).
• У дівчат — рідше можливий оофорит (запалення яєчників).

Ускладнення можуть включати менінгіт, енцефаліт, глухоту, безпліддя (особливо після орхіту), панкреатит.

Причини

Збудником є вірус паротиту, що належить до роду Rubulavirus родини Paramyxoviridae. Вірус передається:

• повітряно-крапельним шляхом при кашлі, чханні, розмові;
• через предмети, забруднені слиною інфікованої людини.

Джерелом інфекції є хвора людина або носій вірусу. Заразність найвища за 1–2 дні до появи симптомів і зберігається до 9 днів після.

Діагностика

Для встановлення діагнозу використовують:

Клінічне обстеження: огляд лікаря з оцінкою характерних ознак.

Лабораторні методи:

• Загальний аналіз крові (підвищення лейкоцитів, ШОЕ).
• Серологічне дослідження (виявлення антитіл IgM до вірусу).
• ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) для виявлення РНК вірусу.

Інструментальні методи: УЗД слинних залоз або органів при ускладненнях (наприклад, яєчок, підшлункової залози, мозку).

Лікування

Специфічного противірусного лікування немає, терапія — симптоматична:

• Постільний режим у гострий період.
• Знеболювальні та жарознижувальні засоби (парацетамол, ібупрофен).
• Рясне пиття, легке харчування (уникати кислих продуктів).
• При ураженні статевих залоз — холодні компреси, підтримуюча білизна.
• У випадку ускладнень — госпіталізація, спеціалізоване лікування (наприклад, протизапальні, кортикостероїди тощо).

Профілактика

Найефективнішим методом профілактики є вакцинація:

• Щеплення проти паротиту входить до календаря щеплень і проводиться комбінованою вакциною (проти кору, краснухи та паротиту — КПК).
• Перше щеплення — у віці 12 місяців, ревакцинація — у 6 років.
• За необхідності можливе щеплення дорослих, які не були вакциновані.

Інші заходи:

• Ізоляція хворого мінімум на 9 днів від початку симптомів.
• Дезінфекція предметів побуту, вентиляція приміщень.
• Спостереження за контактними особами протягом 21 дня.