Епілепсія: симптоми, причини, лікування та профілактика

Про захворювання

Епілепсія — це хронічне неврологічне захворювання, що виникає внаслідок порушення електричної активності клітин головного мозку. Вона проявляється періодичними нападами, які можуть мати різну форму — від легких відчуттів дежавю або заціпеніння до виражених судомних нападів із втратою свідомості. За даними ВООЗ, епілепсією хворіє понад 50 мільйонів людей у світі, що робить її одним із найпоширеніших неврологічних захворювань. При своєчасному та правильному лікуванні більшість пацієнтів можуть жити повноцінним життям.

Види

• Фокальна (парціальна): Напади починаються в певній частині мозку. Вони можуть бути простими (без втрати свідомості) або складними (з порушенням свідомості).
• Генералізована: Охоплює всю кору головного мозку. Напади часто супроводжуються судомами, втратою свідомості та іншими яскраво вираженими симптомами.
• Ідіопатична: Розвивається без явних причин, зазвичай має спадковий характер. Часто виявляється у дитинстві або підлітковому віці.
• Симптоматична (вторинна): Є наслідком структурних змін у мозку, спричинених пухлиною, черепно-мозковою травмою, інсультом або інфекцією.
• Криптогенна: Причини виникнення не виявлені, хоча є підозра на органічне ураження мозку.

Симптоми

Симптоматика епілепсії варіюється залежно від типу нападів:

• Судоми (тоніко-клонічні, міоклонічні, атонічні)
• Раптова втрата свідомості
• Погляд, що завмирає, відсутність реакції на зовнішні подразники (особливо при абсансах)
• Автоматизми: жування, ковтання, рухи руками
• Тимчасове затьмарення свідомості
• Відчуття страху, тривоги, дежавю
• Галюцинації (слухові, зорові, нюхові)
• Нудота, головний біль або підвищена втома після нападу (постиктальний стан)

Причини

Епілепсія може бути спричинена як внутрішніми (генетичними), так і зовнішніми чинниками:

• Генетичні мутації — можуть впливати на збудливість нейронів
• Черепно-мозкові травми — особливо з втратою свідомості або крововиливами
• Інсульти — порушення кровопостачання мозку
• Інфекції — енцефаліт, менінгіт
• Пухлини головного мозку
• Перинатальні ураження — гіпоксія, родові травми
• Метаболічні розлади — гіпоглікемія, гіпонатріємія
• Аутоімунні стани
• Зловживання алкоголем, наркотиками, відмова від снодійних

Діагностика

Діагностика епілепсії включає кілька етапів:

Збір анамнезу:

• Характер нападів, їх частота, тривалість
• Сімейна історія захворювання
• Провокуючі фактори (стрес, безсоння, алкоголь)

Неврологічне обстеження: Оцінка рефлексів, координації, чутливості

Електроенцефалографія (ЕЕГ): Виявляє патологічну активність мозку

Магнітно-резонансна (МРТ) та комп’ютерна томографія (КТ): Для виявлення структурних змін у мозку

Аналізи крові: Для виключення обмінних та інфекційних захворювань

Лікування

Протиепілептичні препарати (ПЕП):

• Карбамазепін, вальпроат натрію, леветирацетам, ламотриджин, топірамат
• Підбір препарату та дози індивідуальний, залежить від типу нападів

Хірургічне лікування:

• Видалення епілептогенного вогнища (при фокальній формі)

Нейростимуляція:

• Стимуляція блукаючого нерва або глибока стимуляція мозку

Дієтотерапія:

• Кетогенна дієта — низький вміст вуглеводів, ефективна для дітей

Психологічна підтримка:

• Робота з психологом або психотерапевтом

Спостереження та контроль:

• Регулярні огляди, контроль ЕЕГ, корекція терапії

Профілактика

• Своєчасне лікування інфекцій та уражень мозку
• Запобігання травмам голови (шоломи, заходи безпеки)
• Здоровий спосіб життя: повноцінний сон, уникнення алкоголю, стресів
• Пренатальний контроль під час вагітності
• Контроль за прийманням ліків (особливо у пацієнтів із встановленим діагнозом)
• Освітня робота: інформування хворих і близьких про правила поведінки при нападах