Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: симптоми, причини та лікування

Про захворювання

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) — це хронічне захворювання травної системи, при якому вміст шлунка (шлунковий сік, жовч, іноді їжа) закидається у стравохід. Через це слизова оболонка стравоходу подразнюється, виникають неприємні симптоми та ускладнення. Найчастіше ГЕРХ проявляється печією, але може супроводжуватися болем у грудях, кашлем, осиплістю голосу.

Види

ГЕРХ має кілька клінічних форм:

• Нерефлюксний езофагіт (негативна ендоскопія) – коли симптоми є, але уражень слизової стравоходу не виявляють.
• Рефлюкс-езофагіт – запалення стравоходу з ушкодженнями слизової оболонки, які видно при ендоскопії.
• Барреттів стравохід – ускладнена форма, при якій відбувається заміщення нормального епітелію стравоходу на атиповий, що підвищує ризик розвитку раку.

Симптоми

Основні прояви захворювання:

• печія (пекуче відчуття за грудиною, що підсилюється після їжі, нахилів, у положенні лежачи);
• відрижка кислим або гірким;
• біль у верхній частині живота або за грудиною;
• труднощі при ковтанні, відчуття "клубка" у горлі;
• хронічний кашель, осиплість голосу, першіння у горлі;
• неприємний присмак у роті, карієс через вплив кислоти.

Причини

До розвитку ГЕРХ призводять:

• слабкість нижнього стравохідного сфінктера (м’яза, який має закривати вхід у шлунок);
• підвищений внутрішньочеревний тиск (при ожирінні, вагітності, фізичних навантаженнях);
• порушення моторики шлунка та стравоходу;
• грижа стравохідного отвору діафрагми;
• неправильне харчування (жирна, гостра, смажена їжа, газовані напої, алкоголь, кава);
• куріння;
• частий прийом деяких ліків (спазмолітики, седативні, деякі протизапальні препарати).

Діагностика

Для підтвердження діагнозу використовують:

• Фіброезофагогастродуоденоскопію (ФЕГДС) — дозволяє оцінити стан слизової оболонки стравоходу та шлунка;
• Рентгенографію з контрастом — виявляє закид шлункового вмісту;
• Добове рН-метричне дослідження стравоходу — визначає частоту та тривалість кислотних рефлюксів;
• Манометрію стравоходу — оцінює тонус нижнього стравохідного сфінктера;
• консультацію гастроентеролога, за потреби — ЛОР-лікаря чи пульмонолога (при атипових проявах).

Лікування

Лікування ГЕРХ спрямоване на зменшення закидання кислоти, загоєння слизової оболонки та попередження ускладнень. Основні підходи:

Модифікація способу життя та харчування: уникати переїдання, пізніх вечерь, алкоголю, куріння, носити вільний одяг, спати з піднятим узголів’ям.

Дієта: виключення жирних, смажених, гострих страв, газованих напоїв, кави, шоколаду.

Медикаментозне лікування:

• інгібітори протонної помпи (омепразол, пантопразол, езомепразол) для зменшення кислотоутворення;
• антациди для нейтралізації кислоти;
• прокінетики для покращення моторики шлунка і стравоходу.

Хірургічне лікування: показане у випадках неефективності медикаментозної терапії або при ускладненнях. Найчастіше виконується фундоплікація (операція, яка відновлює бар’єр між стравоходом і шлунком).

Профілактика

Щоб знизити ризик розвитку ГЕРХ або попередити її загострення, рекомендують:

• дотримуватися здорового харчування, їсти невеликими порціями;
• не лягати одразу після їжі, останній прийом їжі — за 2–3 години до сну;
• уникати надмірної ваги та зайвого фізичного напруження після їжі;
• обмежити алкоголь, кофеїн, шоколад, жирну та гостру їжу;
• відмовитися від куріння;
• носити вільний одяг, який не здавлює живіт;
• регулярно обстежуватися при хронічних симптомах і вчасно звертатися до лікаря.