Гастроєюнальна виразка: симптоми, причини, діагностика та лікування

Про захворювання

Гастроєюнальна виразка — це патологічне ураження слизової оболонки в ділянці анастомозу між шлунком і тонким кишечником (зазвичай між шлунком і порожньою кишкою), яке супроводжується утворенням виразкового дефекту. Найчастіше вона є ускладненням після оперативних втручань на шлунку, таких як резекція за методом Більрота II, коли порушується нормальна анатомія та фізіологія шлунково-кишкового тракту.

Це захворювання належить до так званих виразок анастомозу й може виникати через підвищену кислотність шлункового соку, порушення кровопостачання слизової або інфекційно-запальні процеси.

Види

Гастроєюнальні виразки поділяють за кількома ознаками:

За часом виникнення:

• Ранні — з’являються протягом перших 6 місяців після операції.
• Пізні — формуються через рік і більше після хірургічного втручання.

За перебігом:

• Гострі — характеризуються раптовим початком і швидким розвитком симптомів.
• Хронічні — розвиваються поступово, з періодами загострення та ремісії.

За ускладненнями:

• Неускладнені (обмежуються болем і диспептичними проявами).
• Ускладнені (з кровотечею, перфорацією, пенетрацією чи стенозом анастомозу).

Симптоми

Основні клінічні прояви гастроєюнальної виразки можуть нагадувати симптоми звичайної виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки, але мають свої особливості.
Серед найпоширеніших симптомів:

• Біль у верхній частині живота (епігастрії або лівому підребер’ї), що з’являється через 1–3 години після їди; іноді — нічний або “голодний” біль.
• Нудота, блювання шлунковим або кишковим вмістом, що може приносити полегшення.
• Печія, відрижка, гіркота у роті.
• Зниження маси тіла, анорексія.
• У разі ускладнень — криваве блювання, чорний кал (мелена) або різкий “кинджальний” біль при перфорації.

Причини

Основними чинниками розвитку гастроєюнальної виразки є:

• Підвищена кислотність шлункового соку, який потрапляє в тонкий кишечник і пошкоджує слизову.
• Порушення кровопостачання слизової оболонки анастомозу.
• Інфекція Helicobacter pylori, що сприяє виразкоутворенню.
• Порушення моторики шлунка і кишечника після операції.
• Механічне подразнення швами або сторонніми матеріалами після хірургії.
• Прийом нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) або кортикостероїдів.
• Стресові фактори, порушення харчування, зловживання алкоголем чи куріння.

Діагностика

Для встановлення точного діагнозу використовують такі методи:

• Езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС) — основний метод, який дозволяє безпосередньо побачити виразковий дефект, оцінити його розмір, глибину, наявність кровотечі.
• Біопсія слизової для виключення злоякісного процесу та визначення H. pylori.
• Рентгенологічне дослідження шлунка з контрастом — допомагає виявити деформацію анастомозу, затримку контрасту або стеноз.
• Лабораторні аналізи: загальний аналіз крові (для виявлення анемії при кровотечі), тести на H. pylori, біохімічні показники.
• УЗД органів черевної порожнини — для оцінки супутньої патології.

Лікування

Лікування гастроєюнальної виразки має бути комплексним і спрямованим на усунення як симптомів, так і причин захворювання.

Консервативне лікування:

• Інгібітори протонної помпи (омепразол, пантопразол, езомепразол) — знижують кислотність.
• Антациди і гастропротектори (сукральфат, вісмуту субцитрат) — захищають слизову.
• Ерадикація Helicobacter pylori при позитивних тестах (комбінація антибіотиків з інгібітором протонної помпи).
• Дієтотерапія — дробне харчування, уникнення гострого, смаженого, алкоголю, кави.
• Вітаміни групи B, спазмолітики, прокінетики — за показаннями.

Хірургічне лікування:

Показане при неефективності медикаментозної терапії або розвитку ускладнень (перфорація, кровотеча, стеноз). Зазвичай виконується ревізія анастомозу, ваготомія або повторна реконструктивна операція з метою усунення дефекту та нормалізації пасажу їжі.

Профілактика

Щоб знизити ризик розвитку гастроєюнальної виразки, необхідно:

1. Дотримуватися рекомендацій після операції на шлунку — правильне харчування, відмова від шкідливих звичок.
2. Регулярно проходити ендоскопічні огляди для раннього виявлення уражень.
3. Уникати безконтрольного прийому НПЗП та стероїдів.
4. Лікувати інфекцію Helicobacter pylori, якщо вона виявлена.
5. Знижувати рівень стресу та дбати про загальний імунітет.
6. Контролювати кислотність шлункового соку під наглядом гастроентеролога.