Геморой

Що це таке?

Геморой — це захворювання, при якому відбувається патологічне збільшення, запалення або випадіння гемороїдальних вузлів у прямій кишці та ділянці анального каналу. Гемороїдальні вузли — це природні судинні сплетення, які є у кожної людини, але під впливом різних факторів вони збільшуються, травмуються та починають викликати дискомфорт або кровотечі.

Хвороба може протікати від легкого епізодичного дискомфорту до тяжких форм, що потребують хірургічного лікування.

Види

Геморой поділяють залежно від розташування вузлів, характеру перебігу та стадії.

За локалізацією:

• Внутрішній геморой

Розвивається всередині прямої кишки. Спочатку проявляється лише кровоточивістю та дискомфортом, а на пізніших етапах вузли можуть випадати.

• Зовнішній геморой

Вузли знаходяться під шкірою навколо ануса. Частіше викликає біль, особливо при тромбозі.

• Комбінований геморой

Поєднує ознаки внутрішнього та зовнішнього. Часто має більш виражені симптоми та складніший перебіг.

За стадіями внутрішнього геморою:

1. I стадія — збільшені вузли без випадіння, можливі кровотечі.
2. II стадія — вузли випадають під час дефекації, але самостійно повертаються.
3. III стадія — потрібне ручне вправлення вузлів.
4. IV стадія — вузли не вправляються, постійно знаходяться зовні.

Симптоми

Основні прояви:

• Кровотечі з ануса — зазвичай яскраво-червона кров під час або після дефекації.
• Біль або печіння — частіше при зовнішньому геморої або ускладненнях.
• Відчуття стороннього тіла — характерно для внутрішнього геморою.
• Свербіж у ділянці ануса — через подразнення та виділення слизу.
• Випадіння вузлів — особливо при напруженні.
• Набряк та ущільнення — при тромбозі зовнішніх вузлів.

Симптоми можуть посилюватися при сидячій роботі, фізичному перенапруженні, запорах або в період вагітності.

Причини

Геморой розвивається під впливом факторів, які збільшують тиск у судинах прямої кишки та сприяють застою крові:

• Хронічні запори та напруження під час стулу
• Малорухливий спосіб життя
• Тривале сидіння (офісна робота, водії)
• Вагітність і пологи
• Надмірна вага
• Фізичні навантаження з підняттям важкого
• Генетична схильність
• Порушення тонусу судин
• Неправильне харчування (мало клітковини, багато гострого чи жирного)

Діагностика

Для встановлення діагнозу лікар-проктолог використовує кілька методів:

• Огляд та пальпація анальної ділянки

Дозволяє оцінити зовнішні вузли, наявність тромбозу, тріщин, набряку.

• Пальцеве ректальне дослідження

Оцінює внутрішні утворення, тонус сфінктера, стан слизової.

• Аноскопія

Основний метод при підозрі на внутрішній геморой: огляд внутрішніх вузлів на глибині 8–10 см.

• Ректороманоскопія

Застосовується при необхідності виключити інші захворювання: поліпи, коліт, пухлини.

• Аналізи для диференціальної діагностики

Загальний аналіз крові при кровотечах, копроцитограма тощо

Лікування

Стратегія лікування залежить від стадії та симптомів.

Консервативне лікування (I–II стадія):

• Свічки та мазі з протизапальним, знеболювальним, венотонічним ефектом.
• Венотоніки у таблетках (зміцнюють судини).
• Корекція харчування.
• Збільшення питного режиму.
• Регулярна фізична активність.
• Протизапальні ванночки.

Малоінвазивні методи (II–III стадія):

• Лігування латексними кільцями.
• Склеротерапія.
• Інфрачервона коагуляція.
• Дезартеризація (HAL-RAR).

Ці методи малотравматичні, не потребують тривалої реабілітації.

Хірургічне лікування (III–IV стадія):

• Гемороїдектомія (класична операція).

• Операція Лонго. Використовується при великих вузлах, ускладненнях, частих рецидивах.

Профілактика

• Вживання достатньої кількості клітковини (овочі, фрукти, висівки).
• Пиття не менше 1,5–2 л води щодня.
• Уникнення тривалого сидіння.
• Регулярна фізична активність.
• Контроль маси тіла.
• Уникнення сильного напруження під час дефекації.
• Своєчасне лікування запорів.
• Делікатна гігієна після туалету.
• Профілактичні огляди у проктолога.