Гіпопаратиреоз: причини, симптоми та сучасне лікування

Про захворювання

Гіпопаратиреоз — це ендокринне захворювання, при якому паращитовидні залози виробляють недостатню кількість паратгормону (паратиреоїдного гормону, ПТГ). Цей гормон регулює рівень кальцію і фосфору в крові. Нестача ПТГ призводить до зниження рівня кальцію (гіпокальціємії) та підвищення рівня фосфору, що викликає порушення в роботі м’язів, нервової системи та інших органів.

Види

Існують такі основні види гіпопаратиреозу:

• Первинний (вроджений) — пов’язаний із генетичними порушеннями або недорозвиненням паращитовидних залоз.
• Вторинний (набутий) — виникає внаслідок операцій на щитоподібній або паращитовидних залозах, аутоімунних процесів, променевої терапії.
• Псевдогіпопаратиреоз — рідкісний стан, при якому тканини нечутливі до ПТГ, хоч його рівень у крові може бути нормальним або підвищеним.

Симптоми

Симптоматика гіпопаратиреозу пов’язана насамперед з низьким рівнем кальцію в крові. Основні симптоми:

• судоми, м’язові спазми (тетанія),
• поколювання або оніміння в пальцях, губах, обличчі,
• підвищена дратівливість, тривожність, депресія,
• втома, слабкість,
• сухість шкіри, ламкість нігтів, випадіння волосся,
• порушення серцевого ритму,
• у дітей — затримка росту, деформація зубів.

Причини

Причини гіпопаратиреозу можуть бути різноманітними:

• Оперативні втручання — найчастіша причина, коли паращитовидні залози пошкоджуються або видаляються при операціях на щитоподібній залозі.
• Аутоімунні захворювання — коли імунна система атакує власні залози.
• Генетичні синдроми — наприклад, синдром Ді Джорджі.
• Дефіцит магнію — порушує секрецію ПТГ.
• Променева терапія — при лікуванні онкозахворювань у ділянці шиї.

Діагностика

Діагностика гіпопаратиреозу базується на:

• аналізі крові: зниження кальцію, підвищення фосфору, низький рівень ПТГ,
• визначенні рівня магнію (важливо для правильної оцінки стану),
• електрокардіограмі (ЕКГ) — для виявлення змін, пов’язаних з гіпокальціємією,
• в окремих випадках — генетичні тести, МРТ або УЗД шиї.

Лікування

Метою лікування є нормалізація рівня кальцію в крові та контроль симптомів. Основні методи:

• Прийом кальцію (перорально),
• Вітамін D (активні форми, наприклад кальцитріол) — для покращення засвоєння кальцію,
• Магній — за потреби,
• Паратиреоїдний гормон (ПТГ) у вигляді ін’єкцій — у тяжких або хронічних випадках,
• Дієта — багата на кальцій, з обмеженням фосфору.

Профілактика

Профілактика гіпопаратиреозу здебільшого стосується запобігання післяопераційним ускладненням:

• ретельне планування та проведення операцій на щитоподібній залозі,
• збереження паращитовидних залоз під час хірургічних втручань,
• регулярний контроль кальцію після операцій,
• своєчасне лікування аутоімунних і генетичних захворювань.