Інфекційний мононуклеоз - TOP Clinic DENIS

Інфекційний мононуклеоз: симптоми, діагностика та лікування

07.07.2025
Інфекційний мононуклеоз: Симптоми, ознаки та методи лікування
Про захворювання
Види
Симптоми
Причини
Діагностика
Лікування
Профілактика

Про захворювання

Інфекційний мононуклеоз — це гостре вірусне захворювання, яке зазвичай викликається вірусом Епштейна — Барр (EBV), що належить до родини герпесвірусів. Найчастіше вражає дітей, підлітків і молодих дорослих. Захворювання характеризується підвищенням температури, запаленням горла, збільшенням лімфатичних вузлів, селезінки і печінки, а також змінами в аналізах крові.

Види

Хоча інфекційний мононуклеоз зазвичай має класичну форму, його перебіг може варіюватися залежно від віку пацієнта, стану імунної системи та типу збудника. Виділяють:

  • Типовий інфекційний мононуклеоз – із класичними симптомами (лихоманка, ангіна, лімфаденопатія).
  • Атиповий перебіг – проявляється нетиповими симптомами або безсимптомно, частіше у маленьких дітей.
  • Мононуклеоз, викликаний іншими вірусами – наприклад, цитомегаловірусом (CMV), герпесвірусами 6 типу (HHV-6), ВІЛ тощо.

Симптоми

  • Висока температура (до 39–40 °C)
  • Біль у горлі, часто з білими нальотами на мигдаликах
  • Збільшення лімфатичних вузлів, особливо на шиї
  • Загальна слабкість, втомлюваність
  • Головний біль
  • Болі в м'язах
  • Висип (іноді після прийому антибіотиків типу амоксициліну)
  • Збільшення селезінки та/або печінки
  • Пожовтіння шкіри та очей (у деяких випадках)

Причини

Головною причиною є вірус Епштейна — Барр, який передається:

  • повітряно-крапельним шляхом (під час кашлю, чхання);
  • через слину (тому захворювання ще називають «хворобою поцілунків»);
  • при спільному використанні посуду, зубної щітки;
  • через переливання крові та трансплантацію органів (рідко).

Діагностика

Діагностика включає:

  • Фізикальний огляд – лікар оцінює стан мигдаликів, лімфовузлів, печінки та селезінки.
  • Загальний аналіз крові – виявляється підвищення лейкоцитів, атипові мононуклеари.
  • Серологічні тести – виявлення антитіл до EBV (IgM, IgG).
  • Монотест (тест Пауля-Буннелла) – швидкий тест на гетерофільні антитіла.
  • Біохімічний аналіз крові – може показати підвищення печінкових ферментів.

Лікування

Специфічного противірусного лікування не існує — терапія здебільшого симптоматична:

  • Жарознижувальні засоби (парацетамол, ібупрофен)
  • Постільний режим
  • Рясне пиття
  • Полоскання горла антисептичними розчинами
  • У разі тяжкого перебігу — глюкокортикостероїди (за призначенням лікаря)
  • Важливо уникати фізичних навантажень через ризик розриву селезінки

Антибіотики не призначаються, за винятком приєднання бактеріальної інфекції.

Профілактика

Специфічної вакцини проти EBV наразі не існує, тому профілактика зводиться до загальних заходів:

  • Уникання тісного контакту з інфікованими особами
  • Особиста гігієна (не користуватися спільними предметами)
  • Зміцнення імунітету (здоровий спосіб життя, повноцінне харчування, фізична активність)