Хвороба котячих подряпин: ознаки і профілактика

Про захворювання

Хвороба котячих подряпин — це інфекційне захворювання бактеріальної природи, яке передається людині переважно через подряпини або укуси кішок. Збудником є бактерія Bartonella henselae. Найчастіше хворіють діти, підлітки та люди з тісним контактом із домашніми або безпритульними тваринами.

У більшості випадків захворювання має доброякісний перебіг і проходить самостійно. Проте в окремих пацієнтів, особливо з ослабленим імунітетом, можливий розвиток ускладнень, що потребують медичного нагляду та лікування.

Види

Залежно від клінічного перебігу виділяють:

• Типову форму — характеризується локальним ураженням шкіри та збільшенням лімфатичних вузлів.
• Атипову форму — може супроводжуватися ураженням очей, нервової системи, печінки, селезінки або інших органів.
• Генералізовану форму — розвивається рідко, переважно у людей з імунодефіцитом.

Симптоми

Перші ознаки зазвичай з’являються через 3–14 днів після контакту з твариною.

Основні симптоми:

• поява невеликої папули або пухирця на місці подряпини;
• почервоніння та незначний біль у зоні ураження;
• збільшення та болючість регіонарних лімфатичних вузлів;
• підвищення температури тіла;
• слабкість, головний біль, загальне нездужання.

У разі ускладненого перебігу можуть виникати порушення зору, тривала лихоманка, болі в животі або неврологічні симптоми.

Причини

Основною причиною є зараження бактерією Bartonella henselae. Інфекція передається:

• через подряпини або укуси кішок;
• при контакті зі слиною тварини на пошкодженій шкірі;
• рідше — через укуси бліх, що паразитують на кішках.

Ризик зараження підвищується за наявності пошкоджень шкіри та ослабленого імунітету.

Діагностика

Діагностика базується на:

• зборі анамнезу (контакт із кішкою);
• клінічному огляді;
• лабораторних дослідженнях крові;
• серологічних тестах на наявність антитіл до Bartonella henselae;
• за потреби — ультразвуковому дослідженні лімфатичних вузлів або внутрішніх органів.

Своєчасна діагностика дозволяє виключити інші інфекційні та онкологічні захворювання.

Лікування

У більшості випадків легка форма не потребує специфічного лікування і минає самостійно протягом декількох тижнів.

За наявності виражених симптомів або ускладнень лікар може призначити:

• антибактеріальну терапію;
• протизапальні засоби;
• симптоматичне лікування (жарознижувальні, знеболювальні препарати).

Самолікування не рекомендується. За появи симптомів важливо звернутися до лікаря для правильної оцінки стану.

Профілактика

Для зниження ризику зараження рекомендується:

• уникати грубих ігор із кішками;
• своєчасно обробляти подряпини антисептиком;
• мити руки після контакту з тваринами;
• регулярно проводити обробку домашніх улюбленців від бліх;
• зміцнювати імунітет.

При появі збільшених лімфатичних вузлів або підвищенні температури після контакту з кішкою слід звернутися до медичного закладу.