Хвороба легіонерів: симптоми, діагностика та лікування

Про захворювання

Хвороба легіонерів (легіонельоз) — це гостре інфекційне захворювання, яке викликається бактеріями роду Legionella. Найчастіше уражаються легені з розвитком важкої пневмонії. Інфекція передається через вдихання аерозолю води, що містить бактерії. Захворювання може мати легкий або тяжкий перебіг і потребує своєчасної медичної допомоги.

Найбільш вразливими є люди старшого віку, пацієнти з хронічними захворюваннями, ослабленим імунітетом, курці.

Види

Виділяють дві основні клінічні форми:

• Хвороба легіонерів — тяжка форма з розвитком пневмонії.
• Лихоманка Понтіак — легша форма без ураження легень, проявляється симптомами грипоподібного стану.

Симптоми

Інкубаційний період зазвичай становить від 2 до 10 днів.

Основні симптоми:

• підвищення температури тіла до 39–40°C;
• озноб;
• сухий або вологий кашель;
• задишка;
• біль у грудній клітці;
• головний біль;
• слабкість;
• біль у м’язах;
• нудота, блювання або діарея.

У тяжких випадках можливий розвиток дихальної недостатності.

Причини

Збудником є бактерія Legionella, яка розмножується у теплій воді. Джерелом інфекції можуть бути:

• системи кондиціонування;
• душові та водопровідні системи;
• басейни, джакузі;
• зволожувачі повітря.

Зараження відбувається при вдиханні дрібних крапель зараженої води. Передача від людини до людини практично не зустрічається.

Діагностика

Діагностика включає:

• огляд лікаря та збір анамнезу;
• рентгенографію або КТ органів грудної клітки;
• лабораторні аналізи крові;
• дослідження мокротиння;
• визначення антигену Legionella у сечі;
• ПЛР-дослідження.

Своєчасна діагностика дозволяє зменшити ризик ускладнень.

Лікування

Основу лікування становить антибактеріальна терапія. Застосовуються антибіотики, активні проти Legionella (макроліди, фторхінолони). Тривалість лікування визначає лікар залежно від тяжкості стану.

Додатково можуть призначатися:

• жарознижувальні препарати;
• дезінтоксикаційна терапія;
• киснева підтримка;
• госпіталізація у разі тяжкого перебігу.

Самолікування неприпустиме.

Профілактика

Профілактичні заходи включають:

• регулярну дезінфекцію систем водопостачання;
• контроль температури гарячої води;
• очищення кондиціонерів;
• санітарний контроль у готелях, лікарнях та громадських закладах.

Особам із груп ризику рекомендується уникати контактів із потенційно небезпечними водними аерозолями.