Компресійний перелом хребця

Що це таке?

Компресійний перелом хребця — це ушкодження тіла хребця, при якому відбувається його сплющення (стиснення) внаслідок надмірного вертикального навантаження. Найчастіше при цьому зменшується висота хребця спереду, внаслідок чого він набуває клиноподібної форми. Такий перелом може виникати як унаслідок травми, так і через патологічні зміни кісткової тканини (найчастіше при остеопорозі). Компресійні переломи значно погіршують якість життя, обмежують рухливість та можуть призводити до деформацій хребта.

Види

Компресійні переломи класифікують залежно від ступеня ушкодження та причини виникнення. За ступенем стискання розрізняють легкі, середні та тяжкі переломи, коли зниження висоти хребця становить відповідно до 30 %, до 50 % або більше половини його висоти.

За походженням переломи поділяються на травматичні, які виникають унаслідок падіння, ДТП або сильного удару, та патологічні, що розвиваються на тлі остеопорозу, пухлин або метастазів.

За локалізацією найчастіше уражаються грудні та поперекові хребці, особливо в зоні переходу грудного відділу в поперековий.

Симптоми

Клінічні прояви компресійного перелому залежать від ступеня ушкодження та кількості уражених хребців. Основним симптомом є гострий або поступово наростаючий біль у спині, який посилюється при русі, нахилах, кашлі чи тривалому стоянні.

Також можуть спостерігатися:

• обмеження рухливості хребта;
• напруження та спазм м’язів спини;
• зниження зросту при множинних переломах;
• деформація хребта, формування кіфозу або «горба».

У тяжких випадках можливі неврологічні порушення: оніміння, слабкість у кінцівках, порушення чутливості, що пов’язано зі здавленням спинного мозку або нервових корінців.

Причини

Найчастіше компресійні переломи виникають унаслідок механічної травми — падіння з висоти, різкого удару, дорожньо-транспортних пригод або спортивних травм.

Дуже поширеною причиною є остеопороз, при якому кісткова тканина втрачає міцність і хребці можуть ламатися навіть при незначному навантаженні або різкому нахилі.

Також до причин належать:

• пухлини хребта та метастази;
• інфекційні ураження кістки;
• спадкові захворювання кісткової системи;
• дефіцит кальцію та вітаміну D.

Діагностика

Діагностика компресійного перелому починається з огляду лікаря та збору анамнезу, з’ясування механізму травми або наявності супутніх захворювань.

Основним методом підтвердження діагнозу є рентгенографія хребта, яка дозволяє побачити зміну форми та висоти хребця. Для детальнішої оцінки стану кісток, нервових структур та м’яких тканин застосовують КТ або МРТ.

Також можуть призначатися аналізи крові та денситометрія — дослідження щільності кісткової тканини для виявлення остеопорозу.

Лікування

Тактика лікування залежить від тяжкості перелому, віку пацієнта та наявності ускладнень. При неускладнених переломах застосовується консервативне лікування, яке включає постільний режим, носіння ортопедичного корсета, знеболювальні препарати та поступову реабілітацію.

При сильних болях і значному зниженні висоти хребця можуть використовуватися малоінвазивні методи — вертебропластика або кіфопластика, під час яких у пошкоджений хребець вводять спеціальний цемент для його зміцнення.

У разі ускладнених переломів зі здавленням спинного мозку проводиться хірургічне втручання зі стабілізацією хребта.

Обов’язковою частиною лікування є реабілітація: лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапія, спрямовані на відновлення рухливості та профілактику повторних травм.

Профілактика

Профілактика компресійних переломів спрямована на зміцнення кісткової тканини та зменшення ризику травм. Важливу роль відіграє повноцінне харчування з достатньою кількістю кальцію, білка та вітаміну D.

Регулярна фізична активність, зокрема ходьба, плавання та вправи для зміцнення м’язів спини, покращує підтримку хребта.

Людям старшого віку рекомендовано проходити обстеження на остеопороз та при необхідності приймати спеціальні препарати. Також необхідно дотримуватися правил безпеки в побуті та на роботі, уникати падінь і надмірних навантажень.