Лейшманіоз: причини, симптоми та лікування захворювання

Що це таке?

Лейшманіоз — це паразитарне захворювання, яке передається через укуси заражених самок москітів роду Phlebotomus або Lutzomyia. Хвороба викликається найпростішими мікроорганізмами роду Leishmania, які вражають шкіру, слизові оболонки або внутрішні органи.

Залежно від форми захворювання, лейшманіоз може становити не лише косметичну, але й загрозу для життя. Поширений у тропічних, субтропічних та деяких частинах Середземномор’я.

Види

Залежно від локалізації паразита в організмі, розрізняють три основні форми хвороби:

1. Шкірний лейшманіоз (кліматський виразок)

• Найпоширеніший вид.
• Виявляється у вигляді виразок на шкірі після укусу москіта.
• Може призводити до рубцювання та косметичних дефектів.

2. Муко-кожний лейшманіоз

• Уражає слизові оболонки носа, рота та горла.
• Частіше зустрічається у Південній Америці.
• Може спричинити руйнування м’яких тканин обличчя.

3. Вісцеральний лейшманіоз (кал-азар)

• Найнебезпечніша форма.
• Паразити вражають печінку, селезінку, кістковий мозок.
• Без лікування — смертельна.

Симптоми

Шкірна форма:

• Почервоніння, папула чи вузлик на місці укусу.
• Повільне збільшення утворення.
• Утворення виразки з жорсткими краями.
• Загоєння триває від кількох тижнів до кількох місяців.

Муко-кожна форма:

• Закладеність носа.
• Виразки на слизовій оболонці носа, рота.
• Деформація носової перегородки.

Вісцеральна форма:

• Гарячка, що триває тижнями або місяцями.
• Збільшення селезінки та печінки.
• Втрата ваги.
• Анемія.
• Слабкість, часті інфекції.

Причини

Головним джерелом зараження є укус москіта, який переносить паразита Leishmania. Зараження можливе:

• Під час перебування в ендемічних регіонах.
• Через укус інфікованого москіта.
• Рідко — через переливання крові, внутрішньоутробно або трансплантацію.

Основні джерела інфекції — дикі або домашні тварини (наприклад, собаки, гризуни), які є природними носіями паразитів.

Діагностика

Для підтвердження лейшманіозу використовують такі методи:

• Мікроскопічне дослідження зразків шкіри, слизових або кісткового мозку.
• Посів паразитів у лабораторних умовах.
• Серологічні тести (ІФА, ІФА).
• ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) — високоточний метод для виявлення ДНК збудника.

Лікування

Лікування залежить від форми хвороби та тяжкості симптомів. Застосовуються:

• Антипаразитарні препарати.
• Ліпосомальні форми препаратів — менш токсичні, але дорогі.
• Місцеве лікування: креми, ін’єкції безпосередньо в уражену ділянку.
• Хірургічне втручання — у важких випадках муко-кожної форми.

Профілактика

1. Уникати укусів москітів: носити довгий одяг, використовувати репеленти.
2. Використання москітних сіток з інсектицидами.
3. Контроль популяції москітів у ендемічних зонах.
4. Усунення тварин-резервуарів у середовищі.