Лептоспіроз: симптоми, лікування, профілактика та шляхи зараження

Про захворювання

Лептоспіроз — це гостре інфекційне захворювання, спричинене бактеріями роду Leptospira. Хвороба має зоонозний характер, тобто передається людині від тварин. Основними джерелами інфекції є гризуни, свійські тварини (особливо собаки, свині, велика рогата худоба) та дикі тварини, які виділяють збудника із сечею.

Інфекція потрапляє в організм людини через пошкоджену шкіру, слизові оболонки очей, носа або рота при контакті з зараженою водою, ґрунтом чи предметами. Лептоспіроз поширений у вологих і теплих регіонах, особливо після повеней чи сильних дощів.

Види

Існує кілька клінічних форм лептоспірозу, які відрізняються ступенем тяжкості перебігу:

• Легка форма (безжовтянична) — перебігає як звичайна гарячка або грипоподібна інфекція, без ураження печінки.
• Середньотяжка форма — спостерігаються ознаки інтоксикації, ураження м’язів, нирок, іноді легка жовтяниця.
• Тяжка форма (хвороба Вейля) — характеризується жовтяницею, гострою нирковою недостатністю, крововиливами та ураженням серця. Без лікування може закінчитися смертю.

Симптоми

Перші ознаки з’являються зазвичай через 5–14 днів після зараження. Хвороба починається гостро:

• раптове підвищення температури до 39–40 °C;
• сильний головний біль, біль у м’язах (особливо литкових);
• озноб, слабкість, нудота, блювання;
• почервоніння обличчя, очей, шкіри шиї;
• біль у попереку, животі;
• висип або дрібні крововиливи на шкірі;
• у тяжких випадках — жовтяниця, порушення сечовиділення, кровотечі з носа чи ясен.

Хвороба може мати дві фази: гарячкову (інфекційну) та імунну, коли з’являються ускладнення з боку нирок, печінки, нервової системи.

Причини

Основною причиною лептоспірозу є контакт із збудником Leptospira interrogans. Зараження можливе:

• під час купання або роботи у забруднених водоймах;
• при контакті з інфікованими тваринами або їх виділеннями;
• через споживання зараженої води або їжі;
• під час догляду за худобою, полювання чи роботи на фермах.

Передача від людини до людини трапляється вкрай рідко.

Діагностика

Діагностика базується на поєднанні клінічних симптомів і лабораторних досліджень:

• Загальний аналіз крові — виявляє підвищення рівня лейкоцитів, ШОЕ, анемію.
• Біохімічний аналіз крові — визначає ураження печінки та нирок.
• Серологічні тести (РМА, ІФА) — підтверджують наявність антитіл до лептоспір.
• Бактеріологічне дослідження — виділення збудника з крові, сечі чи ліквору.
• ПЛР-діагностика — дозволяє виявити ДНК лептоспір на ранніх етапах хвороби.

Лікування

Лікування проводиться лише в умовах стаціонару, оскільки можливі ускладнення з боку нирок і серця. Основні напрямки терапії:

• Антибіотики — пеніцилін, доксициклін, ампіцилін або цефтріаксон (ефективні на ранніх стадіях).
• Дезінтоксикаційна терапія — внутрішньовенні інфузії для виведення токсинів.
• Симптоматичне лікування — жарознижувальні, знеболювальні, підтримка серцево-судинної діяльності.
• Патогенетична терапія — при необхідності гемодіаліз, плазмаферез, переливання крові.

Рання діагностика і своєчасне лікування значно знижують ризик ускладнень.

Профілактика

Профілактика спрямована на запобігання контакту з джерелами інфекції:

• уникати купання у стоячих або забруднених водоймах;
• використовувати гумові рукавички, взуття при роботі у вологих умовах чи з тваринами;
• контролювати чисельність гризунів;
• не вживати некип’ячену воду та продукти сумнівного походження;
• проводити вакцинацію тварин проти лептоспірозу;
• для осіб із підвищеним ризиком (військові, фермери, рятувальники) можливе профілактичне застосування доксицикліну.

Лептоспіроз — серйозне інфекційне захворювання, яке потребує уваги, своєчасного розпізнавання та правильного лікування. Дотримання правил гігієни, захист під час роботи з тваринами і водоймами, а також вакцинація тварин — найефективніші способи запобігти зараженню.