Множинна мієлома: сучасні методи діагностики і терапії

Про захворювання

Множинна мієлома — це злоякісне захворювання системи кровотворення, яке виникає внаслідок неконтрольованого розмноження плазматичних клітин у кістковому мозку. Ці клітини в нормі відповідають за вироблення антитіл, але при мієломі вони продукують патологічні білки, що ушкоджують кістки, нирки, імунну систему та інші органи. Захворювання має хронічний перебіг і потребує тривалого комплексного лікування під наглядом лікаря-гематолога.

Види

Залежно від клінічних і лабораторних характеристик виділяють такі види множинної мієломи:

• Секретуюча множинна мієлома — з утворенням патологічних імуноглобулінів.
• Несекретуюча множинна мієлома — без значної секреції білків.
• Солітрарна плазмоцитома — локалізоване ураження однієї ділянки кісткової тканини.
• Індолентна (повільнопрогресуюча) мієлома — тривалий час не проявляється клінічно.
• Симптомна множинна мієлома — супроводжується ураженням органів та систем.

Симптоми

Клінічні прояви множинної мієломи можуть бути різноманітними та поступово прогресувати:

• біль у кістках, особливо в хребті та ребрах;
• часті переломи при мінімальних навантаженнях;
• загальна слабкість, швидка втомлюваність;
• анемія;
• часті інфекційні захворювання;
• порушення функції нирок;
• підвищений рівень кальцію в крові;
• зниження маси тіла, втрата апетиту.

Причини

Точні причини розвитку множинної мієломи до кінця не встановлені. До факторів ризику відносять:

• вікові зміни (частіше після 50 років);
• генетичну схильність;
• порушення імунної системи;
• тривалий контакт з токсичними речовинами;
• наявність передракових станів плазматичних клітин.

Діагностика

Для підтвердження діагнозу застосовують комплексне обстеження, яке може включати:

• загальний та біохімічний аналіз крові;
• аналіз сечі на патологічні білки;
• дослідження кісткового мозку;
• рентгенографію, КТ або МРТ кісток;
• імунологічні та цитогенетичні дослідження.

Лікування

Лікування множинної мієломи підбирається індивідуально та залежить від стадії захворювання, віку пацієнта та загального стану здоров’я. Основні методи лікування включають:

• медикаментозну терапію;
• таргетну та імунотерапію;
• хіміотерапію;
• трансплантацію кісткового мозку;
• симптоматичне лікування для зменшення болю та ускладнень.

Профілактика

Специфічної профілактики множинної мієломи не існує. Рекомендовано:

• регулярно проходити профілактичні медичні огляди;
• своєчасно звертатися до лікаря при появі тривалих болів у кістках чи слабкості;
• підтримувати імунну систему;
• уникати шкідливих факторів навколишнього середовища;
• дотримуватися здорового способу життя.