Моноцитарний лейкоз крові: причини, ознаки, терапія

Про захворювання

Моноцитарний лейкоз — це злоякісне захворювання системи кровотворення, яке характеризується надмірним утворенням та накопиченням моноцитів або їх попередників у кістковому мозку та периферичній крові. Моноцити є різновидом лейкоцитів і відіграють важливу роль в імунному захисті організму. При моноцитарному лейкозі ці клітини втрачають здатність до нормального дозрівання і контролю росту, що призводить до порушення кровотворення та ураження різних органів.

Види

Моноцитарний лейкоз належить до групи гострих мієлоїдних лейкозів і поділяється на такі основні форми:

• Гострий моноцитарний лейкоз (М5а) — характеризується переважанням незрілих моноцитарних клітин (монобластів).
• Гострий моноцитарно-мієлоцитарний лейкоз (М5б) — поєднує зріліші моноцити та їх попередники.

Також виділяють хронічні моноцитарні форми, зокрема хронічний мієломоноцитарний лейкоз, який має риси як мієлопроліферативних, так і мієлодиспластичних захворювань.

Симптоми

Клінічні прояви моноцитарного лейкозу можуть бути різноманітними та наростати поступово або швидко. Найпоширеніші симптоми:

• загальна слабкість, швидка втомлюваність;
• блідість шкіри, запаморочення;
• часті інфекційні захворювання;
• підвищена температура тіла без очевидної причини;
• кровоточивість ясен, носові кровотечі;
• збільшення лімфатичних вузлів, печінки та селезінки;
• болі в кістках і суглобах;
• зниження маси тіла, нічна пітливість.

Причини

Точні причини розвитку моноцитарного лейкозу не завжди можна встановити. До факторів ризику належать:

• генетичні мутації клітин кісткового мозку;
• вплив іонізуючого випромінювання;
• тривалий контакт з хімічними речовинами;
• попередня хіміотерапія або променева терапія;
• деякі спадкові синдроми та захворювання крові.

Діагностика

Діагностика моноцитарного лейкозу базується на комплексному обстеженні пацієнта і включає:

• загальний та біохімічний аналіз крові;
• мієлограму (дослідження кісткового мозку);
• імунологічне фенотипування клітин;
• цитогенетичні та молекулярно-генетичні дослідження;
• інструментальні методи для оцінки ураження внутрішніх органів.

Лікування

Тактика лікування залежить від форми захворювання, віку пацієнта та загального стану здоров’я. Основні методи лікування:

• індукційна та підтримуюча хіміотерапія;
• таргетна терапія за наявності специфічних мутацій;
• трансплантація кісткового мозку або стовбурових клітин;
• симптоматичне лікування та підтримка імунної системи.

Лікування проводиться під постійним наглядом гематолога в умовах спеціалізованого стаціонару.

Профілактика

Специфічної профілактики моноцитарного лейкозу не існує, однак рекомендується:

• уникати впливу шкідливих факторів;
• проходити регулярні профілактичні огляди;
• своєчасно лікувати захворювання крові;
• дотримуватися здорового способу життя.