Недостатність нікотинової кислоти (пелагра)

Що це таке?

Недостатність нікотинової кислоти — це патологічний стан, що виникає внаслідок дефіциту вітаміну PP (ніацину, вітаміну B₃) або його попередника — триптофану. Найбільш відомим клінічним проявом цього дефіциту є пелагра — системне захворювання, яке уражає шкіру, травну систему та нервову систему. Без своєчасного лікування пелагра може призводити до тяжких ускладнень і навіть летального наслідку.

Ніацин відіграє ключову роль у клітинному диханні, енергетичному обміні та нормальному функціонуванні нервової системи. Його нестача порушує обмінні процеси в організмі, що й зумовлює багатосистемні прояви захворювання.

Види

Пелагра поділяється на первинну та вторинну, залежно від механізму виникнення дефіциту ніацину.

Первинна пелагра виникає при недостатньому надходженні вітаміну B₃ з їжею. Найчастіше спостерігається у людей з одноманітним харчуванням, бідним на білки, зокрема при переважанні кукурудзи в раціоні без належної кулінарної обробки.

Вторинна пелагра розвивається за умов, коли ніацин надходить у достатній кількості, але порушується його засвоєння або обмін. Це можливо при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, хронічному алкоголізмі, тривалому прийомі деяких лікарських засобів, а також при спадкових порушеннях обміну триптофану.

Симптоми

Класично пелагру описують як хворобу «трьох D»: дерматит, діарея та деменція.

Шкірні прояви зазвичай виникають на відкритих ділянках тіла, що піддаються впливу сонця. Шкіра стає червоною, сухою, потовщеною, з’являється лущення, пігментація та тріщини. З часом уражені ділянки набувають темно-коричневого кольору.

З боку травної системи спостерігаються зниження апетиту, нудота, біль у животі, хронічна діарея, запалення слизової оболонки рота та язика (глосит, стоматит).

Неврологічні та психічні симптоми включають дратівливість, апатію, порушення пам’яті, безсоння, депресивні стани. У тяжких випадках можливий розвиток деменції, психозів та порушення свідомості.

Причини

Основною причиною розвитку пелагри є дефіцит ніацину або триптофану. Це може бути пов’язано з незбалансованим харчуванням, тривалим голодуванням або дієтами з низьким вмістом білка.

До інших причин належать хронічні захворювання кишечника, при яких порушується всмоктування поживних речовин, алкоголізм, онкологічні захворювання, ВІЛ-інфекція, а також тривале застосування протитуберкульозних та протисудомних препаратів.

Діагностика

Діагностика пелагри ґрунтується на клінічній картині, детальному зборі анамнезу та оцінці харчових звичок пацієнта. Лікар звертає увагу на характерні шкірні прояви та поєднання симптомів з боку травної і нервової систем.

Лабораторні дослідження можуть включати визначення рівня ніацину або його метаболітів, оцінку білкового обміну, аналізи крові для виключення інших дефіцитних станів. У складних випадках проводиться диференційна діагностика з іншими дерматологічними та неврологічними захворюваннями.

Лікування

Основою лікування є замісна терапія препаратами нікотинової кислоти або нікотинаміду. Дозування та тривалість лікування визначає лікар залежно від тяжкості стану.

Паралельно проводиться корекція харчування з підвищенням вмісту білків, вітамінів групи B та мікроелементів. За необхідності лікують супутні захворювання травної системи, коригують водно-електролітний баланс та призначають симптоматичну терапію.

Профілактика

Профілактика пелагри полягає у повноцінному та різноманітному харчуванні з достатнім вмістом ніацину. Важливо регулярно вживати м’ясо, рибу, яйця, бобові, горіхи, цільнозернові продукти.

Для осіб із груп ризику рекомендований профілактичний прийом вітамінних комплексів, своєчасне лікування захворювань шлунково-кишкового тракту та відмова від зловживання алкоголем.