Дефіцит вітаміну B1: як проявляється недостатність тіаміну

Про захворювання

Недостатність тіаміну (вітаміну B1) — це стан, який виникає через недостатнє надходження або порушення засвоєння цього важливого водорозчинного вітаміну. Тіамін відіграє ключову роль у роботі нервової системи, обміні енергії та функціонуванні серця. Його дефіцит може спричинити тяжкі неврологічні та соматичні розлади.

Види

• Суха форма (неврологічна) — порушення роботи нервової системи, м’язова слабкість, периферична нейропатія.
• Волога форма (кардіальна) — ураження серцево-судинної системи, серцева недостатність, набряки.
• Синдром Верніке–Корсакова — тяжке ураження мозку, частіше пов’язане з алкоголізмом.
• Дитяча форма (у немовлят) — виникає у дітей, які отримують недостатню кількість тіаміну з молоком матері.

Симптоми

• сильна втома та слабкість
• дратівливість
• м’язова атрофія
• порушення координації
• оніміння та поколювання кінцівок
• серцебиття, задишка
• набряки нижніх кінцівок
• порушення пам’яті, сплутаність свідомості
• головний біль та запаморочення
• втрата апетиту

Причини

• незбалансоване харчування
• хронічний алкоголізм
• захворювання шлунково-кишкового тракту
• підвищена потреба в тіаміні під час вагітності та грудного вигодовування
• тривале парентеральне або ентеральне харчування без достатньої кількості B1
• деякі медикаменти, що порушують всмоктування вітаміну
• дієти з низьким вмістом білка та зернових

Діагностика

Діагностика включає оцінку симптомів, перевірку рівня тіаміну в крові або еритроцитах, аналіз активності ферментів, що залежать від B1, а також виявлення супутніх порушень з боку нервової чи серцевої системи.

Лікування

Основою лікування є введення тіаміну:

• перорально при легкому дефіциті
• внутрішньовенно або внутрішньом’язово при тяжких формах

Додатково призначають корекцію харчування, лікування супутніх станів, відновлення водно-електролітного балансу та підтримуючу терапію.

Профілактика

• повноцінне харчування, багате на цільні злаки, бобові, горіхи, м’ясо, рибу
• обмеження вживання алкоголю
• контроль стану пацієнтів у групі ризику
• додатковий прийом вітаміну B1 у період підвищеної потреби
• регулярні медичні огляди при хронічних хворобах шлунково-кишкового тракту