Остеоартроз: симптоми, причини, діагностика та лікування

Про захворювання

Остеоартроз — це хронічне дегенеративно-дистрофічне захворювання суглобів, при якому поступово руйнується суглобовий хрящ, змінюється структура кісткової тканини та уражаються навколосуглобові м’які тканини. Захворювання має повільний, але прогресуючий перебіг і є однією з найпоширеніших причин болю та обмеження рухливості у дорослого населення.

Остеоартроз може вражати будь-які суглоби, проте найчастіше страждають колінні, кульшові, плечові суглоби, а також суглоби кистей і хребта. Без своєчасного лікування захворювання значно знижує якість життя та може призводити до інвалідизації.

Види

Залежно від причин та локалізації виділяють кілька видів остеоартрозу:

• Первинний остеоартроз — розвивається без чітко визначеної причини, найчастіше пов’язаний з віковими змінами.
• Вторинний остеоартроз — виникає на тлі травм, запальних захворювань, порушень обміну речовин або вроджених аномалій суглобів.
• Локалізований остеоартроз — уражає один або кілька суглобів.
• Генералізований остеоартроз — охоплює багато суглобів одночасно.

Симптоми

Основні симптоми остеоартрозу включають:

• біль у суглобах, що посилюється під час руху або навантаження;
• ранкова скутість, яка зазвичай триває до 30 хвилин;
• обмеження рухливості суглоба;
• хрускіт або клацання під час рухів;
• деформація суглобів на пізніх стадіях;
• зниження сили м’язів навколо ураженого суглоба.

Причини

До основних причин розвитку остеоартрозу належать:

• вікові зміни хрящової тканини;
• надмірні фізичні навантаження або, навпаки, малорухливий спосіб життя;
• травми суглобів;
• зайва маса тіла;
• спадкова схильність;
• порушення обміну речовин;
• гормональні зміни.

Діагностика

Діагностика остеоартрозу базується на комплексному підході та включає:

• консультацію лікаря-ортопеда або ревматолога;
• клінічний огляд і оцінку рухливості суглобів;
• рентгенографію уражених суглобів;
• за потреби — МРТ або КТ;
• лабораторні аналізи для виключення запальних захворювань.

Лікування

Лікування остеоартрозу спрямоване на зменшення болю, уповільнення прогресування захворювання та покращення функції суглобів. Воно може включати:

• медикаментозну терапію (знеболювальні, протизапальні препарати);
• фізіотерапію;
• лікувальну фізкультуру;
• масаж;
• корекцію способу життя та харчування;
• за необхідності — ін’єкційні методи або хірургічне лікування.

Профілактика

Для зниження ризику розвитку остеоартрозу рекомендується:

• підтримувати нормальну масу тіла;
• регулярно займатися помірною фізичною активністю;
• уникати травм та надмірних навантажень на суглоби;
• своєчасно лікувати захворювання опорно-рухового апарату;
• проходити профілактичні огляди у лікаря.