Підвивих суглоба: симптоми, причини та сучасне лікування

Про захворювання

Підвивих — це часткове зміщення суглобових поверхонь кісток відносно одна одної, при якому зберігається частковий контакт між ними. На відміну від повного вивиху, підвивих супроводжується менш вираженим порушенням анатомії суглоба, однак без своєчасного лікування може призвести до хронічної нестабільності, болю та обмеження рухливості. Підвивихи можуть виникати у людей будь-якого віку та часто потребують медичної оцінки й корекції.

Види

Підвивихи класифікують залежно від локалізації та механізму виникнення:

• Підвивих плечового суглоба
• Підвивих колінного суглоба
• Підвивих кульшового суглоба
• Підвивих хребців (шийного, грудного або поперекового відділу)
• Підвивих надколінка
• Вроджений підвивих
• Травматичний підвивих
• Звичний (рецидивуючий) підвивих

Симптоми

Клінічні прояви підвивиху можуть відрізнятися залежно від ураженого суглоба, але найчастіше включають:

• біль у ділянці суглоба;
• обмеження або нестабільність рухів;
• набряк та почервоніння;
• відчуття «вискакування» або зміщення суглоба;
• деформацію або зміну контурів суглоба;
• м’язове напруження навколо ураженої зони.

Причини

Основними причинами розвитку підвивиху є:

• травми та різкі рухи;
• падіння або удари;
• надмірні фізичні навантаження;
• слабкість зв’язкового апарату;
• дисплазія сполучної тканини;
• дегенеративні зміни суглобів;
• неврологічні порушення;
• неправильна постава або хронічні перевантаження.

Діагностика

Діагностика підвивиху починається з клінічного огляду лікаря-ортопеда або травматолога. Для уточнення діагнозу застосовуються:

• рентгенографія суглоба;
• магнітно-резонансна томографія (МРТ);
• комп’ютерна томографія (КТ);
• ультразвукове дослідження (УЗД) суглобів.

Комплексна діагностика дозволяє оцінити ступінь зміщення та стан м’яких тканин.

Лікування

Тактика лікування залежить від виду, локалізації та давності підвивиху. Найчастіше застосовують:

• вправлення суглоба;
• іммобілізацію ортезами або пов’язками;
• медикаментозну терапію для зняття болю та запалення;
• фізіотерапевтичні процедури;
• лікувальну фізкультуру;
• масаж та реабілітаційні програми.

У складних або хронічних випадках може знадобитися хірургічне втручання.

Профілактика

Для зниження ризику виникнення підвивихів рекомендується:

• зміцнювати м’язи та зв’язки;
• уникати різких рухів і перевантажень;
• дотримуватися правильної техніки виконання вправ;
• своєчасно лікувати травми;
• використовувати ортопедичні засоби за показаннями;
• проходити профілактичні огляди у спеціаліста.