Пієлонефрит: причини, симптоми та лікування захворювання

Що це таке?

Пієлонефрит — це запальне захворювання нирок, яке зазвичай викликається бактеріальною інфекцією. Найчастіше воно виникає тоді, коли бактерії, що потрапили в сечовивідні шляхи, піднімаються до нирок. Це серйозне захворювання, яке потребує своєчасної діагностики та лікування.

Симптоми

Пієлонефрит може мати гострий або хронічний перебіг. Симптоми залежать від форми захворювання.

Ознаки гострого пієлонефриту:

• висока температура (до 39–40°C);
• біль у попереку, з одного або обох боків;
• часте і болісне сечовипускання;
• каламутна сеча з неприємним запахом;
• нудота, блювання;
• слабкість, озноб.

Ознаки хронічного пієлонефриту:

• періодичний біль у попереку;
• часті інфекції сечових шляхів;
• незначне підвищення температури;
• зміни кольору сечі;
• загальне нездужання.

Причини

Найчастішим збудником пієлонефриту є бактерія Escherichia coli (E. coli), яка зазвичай живе в кишечнику. Вона може потрапити в сечовий міхур і далі — в нирки. До факторів ризику належать:

• переохолодження;
• недостатня гігієна;
• анатомічні особливості сечової системи;
• вагітність;
• камені в нирках;
• ослаблений імунітет;
• затримка сечі або неповне випорожнення сечового міхура.

Діагностика

Для діагностики лікар зазвичай призначає:

• загальний аналіз сечі;
• посів сечі на бактеріальну флору;
• загальний аналіз крові;
• УЗД нирок;
• в окремих випадках — КТ або МРТ.

Лікування

Основу лікування становить антибактеріальна терапія — антибіотики підбираються за результатами аналізів. Також застосовуються:

• знеболювальні та жарознижувальні засоби;
• рясне пиття (щоб «вимивати» бактерії);
• дієта з обмеженням солі та білка;
• постільний режим при загостренні.

У важких випадках потрібна госпіталізація.

Профілактика

Щоб знизити ризик розвитку пієлонефриту, важливо:

• пити достатньо рідини;
• не терпіти при позиві до сечовипускання;
• дотримуватись гігієни;
• уникати переохолодження;
• своєчасно лікувати цистит та інші інфекції сечових шляхів.