Піоторакс: причини, симптоми та сучасні методи лікування гнійного плевриту

Про захворювання

Піоторакс (гнійний плеврит) — це патологічний стан, при якому в плевральній порожнині (просторі між легенями та плеврою) накопичується гній. Це свідчить про важкий інфекційний процес у грудній клітці, який зазвичай є ускладненням запалення легень, абсцесу або травми грудної стінки. Піоторакс належить до категорії невідкладних станів і потребує швидкої медичної допомоги, оскільки може призвести до дихальної недостатності, сепсису або загибелі пацієнта.

Види

Залежно від перебігу та особливостей процесу, виділяють кілька видів піотораксу:

За перебігом:

• Гострий піоторакс — розвивається швидко, супроводжується вираженою інтоксикацією та болем.
• Хронічний піоторакс — формується при тривалому перебігу гнійного процесу, коли гній не евакуюється належним чином.

За поширенням:

• Обмежений (інкапсульований) — гній накопичується в окремій ділянці плеври, обмеженій спайками.
• Розлитий (дифузний) — гній займає всю плевральну порожнину.

За походженням:

• Первинний — виникає безпосередньо в плеврі (рідко).
• Вторинний — розвивається як ускладнення іншого запального процесу (найчастіше пневмонії або абсцесу легень).

Симптоми

Основні прояви піотораксу включають:

• сильний біль у грудній клітці, що посилюється під час дихання;
• задишка та утруднене дихання;
• кашель (часто з виділенням гнійного мокротиння);
• підвищення температури тіла до 39–40 °C;
• озноб, пітливість, загальна слабкість;
• прискорене серцебиття та синюшність шкіри (через дихальну недостатність);
• зменшення рухливості грудної клітки з боку ураження.

У разі хронічного перебігу симптоми можуть бути менш вираженими, але зберігаються довго, супроводжуючись поступовим схудненням і втомою.

Причини

Основними причинами розвитку піотораксу є:

• бактеріальні інфекції (переважно стафілококи, стрептококи, пневмококи, анаероби);
• ускладнення пневмонії або абсцесу легень;
• травми грудної клітки з інфікуванням плевральної порожнини;
• післяопераційні ускладнення після втручань на легенях або стравоході;
• прорив субдіафрагмального абсцесу в плевру;
• септичні стани, коли інфекція поширюється гематогенним шляхом.

Діагностика

Діагностика піотораксу базується на клінічних, лабораторних та інструментальних дослідженнях:

1. Фізикальне обстеження — виявляється ослаблення дихальних шумів, тупість при перкусії з ураженого боку.
2. Рентгенографія органів грудної клітки — показує рівень рідини в плевральній порожнині.
3. УЗД плеври — уточнює кількість і локалізацію гною.
4. Комп’ютерна томографія (КТ) — використовується для детального аналізу процесу та планування лікування.
5. Плевральна пункція (торакоцентез) — дозволяє отримати гній для бактеріологічного дослідження та визначення чутливості до антибіотиків.
6. Загальний аналіз крові — виявляє лейкоцитоз, підвищення ШОЕ та ознаки запалення.

Лікування

Лікування піотораксу має бути комплексним і невідкладним:

Евакуація гною:

• проведення плевральної пункції або дренування плевральної порожнини (через трубку);
• у тяжких випадках — торакотомія (хірургічне розкриття грудної клітки).

Антибактеріальна терапія:

• призначається з урахуванням результатів бакпосіву;
• часто застосовують цефалоспорини, аміноглікозиди, карбапенеми або метронідазол при анаеробній флорі.

Дезінтоксикаційна терапія:

• внутрішньовенне введення розчинів, плазми, білкових препаратів.

Фізіотерапія та реабілітація:

• дихальна гімнастика, УВЧ
• масаж грудної клітки після зниження гостроти процесу.

Профілактика

Профілактика піотораксу полягає у:

• своєчасному та повному лікуванні пневмонії, бронхітів і абсцесів легень;
• профілактиці травм грудної клітки;
• дотриманні асептики під час хірургічних втручань;
• підтримці імунітету, відмові від куріння та алкоголю;
• регулярному медичному контролі після перенесених легеневих захворювань.