Новини та акції 
Питання дитячому алергологу
В рубриці «Питання лікарю» медичні фахівці Клініки ДЕНИС відповідають на найбільш поширені питання наших пацієнтів.
Все частіше батьки звертаються до лікарів зі скаргами на алергічні реакції у дітей. Але що саме викликає алергію, як її розпізнати і чи можна з нею впоратися? Чи є шанс її перерости?
Ми поспілкувалися з дитячим алергологом Вікторією Дзісяк, щоб зібрати відповіді на найпоширеніші запитання про дитячу алергію, її діагностику, лікування та профілактику.
Що таке алергія і чому вона виникає? Чому дедалі більше дітей стикаються з нею?
Алергія — це патологічна реакція організму людини, що викликається нетиповою відповіддю імунної системи на проникнення того чи іншого алергену із зовнішнього середовища. У нормі імунна система захищає організм від небезпечних речовин, а при алергії вона помилково реагує на безпечні речовини (пилок рослин, продукти, пил тощо).
Причини збільшення кількості дітей з алергією:
Гігієнічна гіпотеза. Сучасні діти ростуть у надто стерильних умовах: менше контактів із мікробами, тваринами, ґрунтом. Імунна система не "тренується" і починає реагувати на безпечні речовини як на загрозу.
Зміни в харчуванні. Надлишок перероблених продуктів, нестача клітковини, омега-3, ферментованої їжі впливає на мікробіом кишечника, що змінює регуляцію імунітету.
Забруднення довкілля. Смог, пил, мікрочастинки, побутова хімія, пестициди, токсини також підсилюють алергічну налаштованість організму.
Спадковість. Якщо в одного або обох батьків є алергія, ризик її розвитку у дитини значно зростає.
Надмірне або раннє застосування антибіотиків. Ризик алергії підвищується через порушення мікрофлори кишківника в ранньому віці.
На що найчастіше буває алергія у дітей?
Найчастіше алергія у дітей виникає на:
- харчові продукти (молоко, яйця, горіхи, рибу, пшеницю, сою, цитрусові)
- домашній пил та цвіль
- пилок рослин
- тварин (шерсть, слина)
- укуси комах (бджоли, оси)
- ліки
По яких симптомах дізнатися, що у дитини саме алергія, а не застуда?
При алергії характерні:
- почервоніння очей, сльозотеча
- чхання, прозорі рідкі виділення з носа
- шкірні висипання, свербіж шкіри
- відсутність температури
Симптоми алергії виникають швидко після контакту з алергеном, мають повторюваний характер або виражену сезонність. Тривалість симптомів без належного лікування довга.
При застуді зазвичай є температура, слабкість, густі виділення з носа, біль у горлі.
Як діагностують алергію? Чи варто робити алергопроби?
Збір анамнезу (історії хвороби). Лікар розпитує про симптоми (коли з’являються, що їх провокує), харчування, побутові умови, сімейну історію алергій, наявність супутніх захворювань (астма, риніт, дерматит).
Фізикальний огляд. Особливо при шкірних або респіраторних проявах.
Алергопроби (шкірне тестування). Найпоширеніший метод. На шкіру передпліччя наносять алергени і легенько наколюють (прик-тест). Реакція у вигляді почервоніння/пухирця означає чутливість до цієї речовини.
Аналіз крові на специфічні IgE (імуноглобуліни E). Виконується, коли неможливо робити шкірні проби (наприклад, у маленьких дітей, при загостренні алергії чи прийомі антигістамінних).
Алергопроби робити варто, бо вони точно визначають конкретні алергени, допомагають уникнути зайвих обмежень та підібрати оптимальну терапію. Але призначають їх тільки після консультації з алергологом — лікар визначить, який метод найбільш інформативний у вашому випадку.
Чи можна повністю позбутися алергії: перерости чи вилікуватися?
Повністю «перерости» можна окремі види харчової алергії (наприклад, на молоко чи яйця), але не завжди. Інгаляційна алергія (пилок, пил) зазвичай зберігається протягом всього життя. Алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ) — єдиний метод, який діє на причину захворювання, а не просто полегшує симптоми.
Що буде, якщо алергію не лікувати?
Без належного лікування алергія може призвести до:
- розвитку хронічних захворювань, наприклад, бронхіальної астми
- погіршення якості життя (порушення сну, навчання, працездатності)
- анафілактичних реакцій (особливо при харчовій алергії, укусах комах)
Чи потрібно дотримуватись особливої дієти при алергії?
При харчовій алергії обов’язково потрібно виключити продукт-алерген (наприклад: молоко, яйця, горіхи, рибу, пшеницю тощо).
При тяжкому атопічному дерматиті або кропив’янці можуть тимчасово призначити низькогістамінову дієту з обмеженням певних продуктів (шоколад, сир, консерви, цитрусові та ін.).
При полінозі (алергії на пилок) іноді виникає перехресна реакція на продукти, які схожі за структурою (наприклад, яблуко — при алергії на березу).
Чи можна вакцинувати дитину з алергічними реакціями?
Так, більшість дітей з алергією можна й потрібно вакцинувати.
Як лікують алергію у дітей?
Лікування може включати:
- виключення контакту з алергеном
- прийом антигістамінних препаратів
- назальні спреї з кортикостероїдами при алергічному риніті
- інгаляції при астмі (бронходилататори, інгаляційні кортикостероїди)
- зволожуючі засоби для шкіри при атопічному дерматиті
- у важких випадках – імунотерапію (АСІТ)
Що можна зробити для профілактики алергії?
Основні рекомендації для профілактики алергії у дітей:
- грудне вигодовування
- раціональне введення прикорму та знайомство з основними 14-ма алергенами до року для формування подальшої толерантності
- здоровий спосіб життя: чистота, помірна гігієна, свіже повітря, фізична активність
- виключення паління поруч із дитиною
- зволоження та провітрювання кімнати
- уникнення надмірного застосування побутової хімії, ароматизаторів
- своєчасне лікування вірусних інфекцій
Щоб записатися на консультацію до дитячого алерголога, звертайтесь 24/7 до нашого контакт-центру за телефоном 0 800 607 555 або через месенджери на сайті.
Дзісяк Вікторія Олегівна — дитячий алерголог, педіатр з досвідом роботи понад 5 років.
0 800 607 555 Інші новини
Всі новини
Всі теми
