TOP CLINIC DENIS Новини та акції Питання лікарю епілептологу про епілепсію

Питання лікарю епілептологу про епілепсію

11 квітня

В рубриці «Питання лікарю» медичні фахівці Клініки ДЕНИС відповідають на питання, які найчастіше виникають у наших пацієнтів.

Епілепсія — це захворювання головного мозку, що характеризується наявністю нападів. На цю хворобу страждають понад 50 мільйонів людей у всьому світі, і вона може виникнути в будь-якому віці.

Дізналися у Дениса Бойчука, дитячого невролога, епілептолога Клініки ДЕНИС, звідки береться епілепсія, як її лікують та як жити з цим захворюванням.

Лікар епілептолог — це невролог, який має поглиблений інтерес до усіх станів та хвороб, які можуть маскуватись під епілепсію та супроводжуватись нею. Епілептолог допомагає людям з епілепсією керувати нападами та здоров'ям, надає консультації та розробляє індивідуальні плани лікування, враховуючи усі можливі супутні проблеми.

З якими скаргами звертаються до епілептолога?

Поява нападів: пацієнти можуть описувати різні типи нападів, такі як типові судоми, зависання, або незвичайні відчуття, дискомфорт, посмикування, дежавю, головні болі, зорові галюцинації, мерехтіння перед очима, втрати свідомості та інші симптоми.
Проблеми з лікарською терапією: люди можуть звертатися за консультацією з приводу ефективності ліків, їх побічних ефектів або неприйнятності для пацієнта.
Коморбідні стани: епілепсія може супроводжуватися іншими медичними та психічними захворюваннями, такими як депресія, тривожність, розлади аутистичного спектру, аномалії розвитку і т.д.
Питання щодо лікування: пацієнти можуть шукати поради щодо альтернативних методів лікування, харчування, стилю життя та інших аспектів управління епілепсією.
Профілактика: особливо важливою є консультація щодо профілактики нападів, особливо для тих, у кого є велика ймовірність їх виникнення.

Чому виникає епілепсія?

Точні причини епілепсії не завжди можна встановити. Основні фактори, які можуть сприяти розвитку епілепсії, включають:

Генетичні чинники.
Проблеми, що виникають під час вагітності або під час пологів, такі як кисневе голодування, можуть призвести до пошкодження мозку дитини і збільшити ризик розвитку епілепсії.
Травми головного мозку внаслідок аварій, падінь, ударів.
Певні вроджені аномалії мозку або деякі хромосомні аномалії, можуть бути пов'язані з розвитком епілепсії.
Деякі інфекції можуть спричинити епілептичні напади.

Це лише деякі з чинників, які можуть сприяти розвитку епілепсії. У багатьох випадках причина епілепсії залишається невідомою.

Чи часто епілепсія є спадковою?

У деяких сімей ризик розвитку епілепсії може бути збільшеним через генетичні фактори. Наприклад, якщо один з батьків має епілепсію, ймовірність передачі хромосомних аномалій або генетичних мутацій, які можуть призвести до епілепсії, може бути збільшеним для їхніх дітей.

Однак наявність спадкового фактору епілепсії не завжди означає, що обов'язково розвинеться ця хвороба. Велика частина людей з генетичним ризиком не мають епілепсії. Також епілепсія може виникати в осіб без сімейної історії цього захворювання. Тому, хоча генетичні чинники можуть грати роль у розвитку епілепсії, вони не єдині фактори, які впливають на цей розлад.

В якому віці починається епілепсія? Чи може вона розвинутися у дорослої людини?

Епілепсія може розвиватися у будь-якому віці, але деякі вікові групи мають більший ризик. Вона може виникати як у дітей, так і у дорослих.

Деякі форми епілепсії у дітей виявляються в перших місяців життя, а інші можуть розвиватися у більш старшому віці.

Чи можна попередити епілепсію?

На жаль, на сьогоднішній день немає способу гарантовано попередити розвиток епілепсії. Багато випадків епілепсії виникають раптово без очевидних причин.

Проте деякі фактори ризику можуть збільшити шанси виникнення епілептичних нападів, і за їх усуненням можна певною мірою зменшити ризик. Наприклад, уникнення травм голови, правильне лікування інфекцій мозку або інших медичних станів, які можуть спричинити епілепсію.

Крім того, уникання факторів ризику, таких як вживання наркотиків або алкоголю, а також правильний контроль медичних станів, які можуть призвести до епілептичних нападів, може допомогти знизити ризик.

Важливо також пам'ятати про важливість правильного лікування епілепсії у тих, у кого вона вже діагностована. Правильно підібране лікування може контролювати або навіть запобігати нападам епілепсії, дозволяючи людям вести повноцінне життя з цим захворюванням.

Які симптоми епілепсії? Чи завжди вона проявляється судомними нападами?

Епілепсія може мати різноманітні симптоми, і не завжди проявляється судомними нападами. Ось кілька симптомів, які можуть вказувати на можливість епілепсії:

Судоми можуть приймати різні форми, включаючи судоми з м'язовими спазмами, мимовільними рухами, закляканнями, зависаннями, припиненням діяльності.
Неочікувані зміни настрою або поведінки: деякі люди з епілепсією можуть відчувати емоційні зміни, зміну поведінки перед або під час судоми.
Деякі люди можуть відчувати певні ознаки перед нападом, відомі як аура. Це можуть бути різноманітні відчуття або сприйняття, такі як дивні запахи, візуальні зміни або відчуття дереалізації.
Автоматичні дії, які відбуваються під час нападів, плескання в долоні, моргання, повторювання слів.

Симптоми епілепсії можуть значно варіюватися в залежності від типу та важкості захворювання, і не завжди всі ці ознаки проявляються одночасно у всіх людей з епілепсією.

Як діагностують епілепсію? Які обстеження призначає лікар?

Діагностика епілепсії може бути складним процесом, оскільки симптоми бувають різноманітними, і не завжди легко їх визначити. Однак існують певні процедури та обстеження, які лікар може призначити для діагностики епілепсії:

Медична історія та фізичний огляд. Лікар проведе детальний огляд медичної історії пацієнта та збере інформацію про симптоми, що відчуває пацієнт, а також про можливі судомні напади.
Електроенцефалографія (ЕЕГ). Це одне з основних обстежень для діагностики епілепсії. ЕЕГ вимірює електричну активність мозку за допомогою електродів, розташованих на шкірі голови. Він може допомогти виявити ненормальну електричної активності, що можуть свідчити про наявність епілептичних спалахів.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Це обстеження дозволяє отримати детальні зображення мозку. Може виявити структурні аномалії або ураження, які можуть бути пов'язані з епілепсією.
Генетичні обстеження, за необхідності.

Ці обстеження допомагають лікарю встановити діагноз епілепсії та визначити оптимальний план лікування для кожного пацієнта.

Які є методи лікування епілепсії? Чи можна повністю вилікуватися?

Лікування епілепсії у дітей може включати різноманітні методи, залежно від типу та важкості захворювання.

Ліки: більшість дітей з епілепсією успішно контролюють судоми за допомогою протиепілептичних препаратів. Ці ліки допомагають зменшити частоту та важкість нападів. Лікар обирає конкретний препарат або їх комбінацію в залежності від індивідуальних потреб кожного пацієнта.
Кетогенна дієта: це спеціальна високожирова дієта, яка може бути ефективною для контролю епілепсії у деяких дітей, особливо якщо ліки не ефективні або мають побічні ефекти.
Хірургічне лікування: для дітей з важкими формами епілепсії, які не реагують на ліки, може бути рекомендована хірургічна операція, яка видаляє пошкоджену частину мозку, відповідальну за виникнення нападів.
Стимуляція блукаючого нерва: це метод, при якому стимулюється блуукаючий нерв за допомогою електроду, що встановлюється під шкірою на шиї. Цей метод може допомогти контролювати судоми у дітей, які не відповідають на ліки.

Щодо повного вилікування, багато дітей з епілепсією можуть досягти довготривалої ремісії, коли судоми перестають виникати протягом тривалого періоду часу. Однак у багатьох випадках епілепсія залишається хронічним захворюванням, яке потребує постійного контролю та лікування.

Що не можна робити дитині з епілепсією?

Дитина з епілепсією може жити повноцінним життям, але деякі обмеження можуть бути рекомендовані з метою запобігання нападів та безпеки.

Регулярний, якісний сон є важливим для дитини з епілепсією, оскільки недостатній сон або втома можуть збільшити ризик судом. Дотримуйтесь регулярного розкладу сну і намагайтеся уникати недосипання.
Дотримуйтесь рекомендацій лікаря щодо лікування епілепсії, включаючи прийом ліків у визначені часи та дози.
Не починайте і не зупиняйте лікування самостійно, це може погіршити перебіг хвороби.
Завжди питайте про взаємодію лікарських засобів, які можуть призначати інші лікарі.
Спробуйте зменшити стресові ситуації в житті дитини, надаючи їй підтримку та допомогу у вирішенні проблем.
Деякі види спорту, особливо ті, що можуть призвести до травм голови (бокс, футбол та ін.) можуть бути небезпечними для дітей з епілепсією.
Хоча плавання може бути корисним видом фізичної активності, діти з епілепсією повинні уникати плавання без нагляду або у водоймах без рятувальника.
Алкоголь та наркотики можуть взаємодіяти з ліками від епілепсії та погіршувати напади.

Незважаючи на ці обмеження, важливо пам'ятати, що діти з епілепсією можуть вести активний та задовільний спосіб життя.

Обговоріть будь-які конкретні рекомендації з лікарем, щоб забезпечити безпеку та оптимальний контроль над захворюванням.

Як правильно допомогти дитині при епілептичному нападі?

Якщо ви стали свідком епілептичного нападу у дитини, ось кілька кроків, які можуть допомогти:

Залишайтеся спокійними. Напади епілепсії, як правило, тривають дуже короткий час і завершуються без значної шкоди для дитини.
Захистіть дитину від травм. Напади можуть супроводжуватися непередбачуваними рухами. Спробуйте підкласти дитині м'яку подушку або рушник, щоб запобігти травмам.
Поверніть дитину на бік. Це допоможе зменшити ризик потрапляння слини, крові, блювотних мас у дихальні шляхи.
Не кладіть нічого у рот дитини під час нападу. Це може призвести до травм щелепи або блокування дихальних шляхів.
Не намагайтесь призупинити рухи дитини. Дозвольте нападу відбутися природним чином.
Зафіксуйте час тривалості нападу.
Проведіть відеофіксацію. Відео допоможе побачити, як проявився напад (тривалість, тип рухів, наявність провокуючих факторів тощо), це допоможе лікарю у подальшій діагностиці та лікуванні.
Після того, як напад завершиться, ніжно підтримайте дитину та забезпечте їй зручне положення. Дайте їй можливість відпочити та відновитися.
Зверніться до лікаря. Після нападу, особливо якщо це сталося вперше, зверніться до лікаря для подальшої оцінки та порад.