Новини та акції 
Питання лікарю-психіатру про міфи щодо антидепресантів
В рубриці «Питання лікарю» медичні фахівці Клініки ДЕНИС відповідають на найбільш поширені питання наших пацієнтів.
Лікування антидепресантами для багатьох залишається темою, оповитою страхами та стереотипами. Чи справді вони викликають залежність? Чи доведеться приймати їх усе життя? Чи набирають від них вагу?
Поговорили з лікарем-психіатром Наталією Веньовцевою про те, як насправді працюють антидепресанти, та як їх правильно приймати, щоб отримати користь без зайвих страхів.
Антидепресанти (скорочено АД) — це група препаратів, спрямованих на усунення депресії та зниження тривоги. Крім того, вони можуть мати ефект покращення сну, стабілізації роботи вегетативної нервової системи, зменшення больового синдрому тощо.
Антидепресанти лікують різноманітні розлади тривожно-депресивного спектру. В залежності від тяжкості стану, переважання депресивної або тривожної симптоматики, тривалості розладу, лікар може обирати препарати з різних груп антидепресантів. В основі їх дії — стабілізуючий вплив на нейротрансміттерні системи головного мозку. Наприклад, вони нормалізують роботу серотонінової системи, яка відповідає за настрій та його порушення.
Розглянемо найпоширеніші міфи про антидепресанти та розберемося, що є правдою, а що — лише упередженням.
Антидепресанти викликають залежність
Сучасні АД при коректному їх призначенні є достатньо безпечною групою препаратів. Не зважаючи на те, що це рецептурна група, вони не викликають звикання, а тим більше формування залежності. Адже антидепресанти не взаємодіють з тими рецепторами на рівні головного мозку, які відповідають за формування залежності.
З антидепресантами одразу стане легше
Як і всі лікарські засоби, АД мають певні особливості прийому, про які варто пам’ятати. Перш за все, вони починають діяти не одразу, а через 2-3 тижні від початку прийому. Тобто треба набратися терпіння та дати час препарату попрацювати, не очікуючи, що настрій вирівняється одразу. Період стабілізації складає близько двох місяців від початку прийому, коли ми можемо сказати, що депресивних симптомів вже немає.
Щойно стане легше, від антидепресантів можна відмовитись
Приймати антидепресанти треба досить тривало — 9-12 місяців. Це називається протирецидивним лікуванням. Тобто ми даємо змогу всім процесам, які були порушені у головному мозку, відновитися максимально ефективно та попереджаємо можливий розвиток повторного епізоду депресії. Тому не варто відмовлятися від прийому антидепресантів одразу, як відчуєте полегшення, це — зовнішнє благополуччя на фоні ще не повністю відновлених внутрішніх процесів у мозку.
У антидепресантів багато побічних ефектів
Перші 3-7 днів прийому антидепресанти можуть викликати певні дискомфортні відчуття, такі як запаморочення, незначна нудота, сонливість, тривога. Це вважається нормальним етапом адаптації до препарату, і буває не завжди. Але щоб мінімізувати подібні симптоми, лікарі призначають препарат, починаючи з мінімального дозування та збільшують дозування поступово — раз на 7-14 днів. Це запорука уникнення можливих побічних ефектів від прийому АД.
Від антидепресантів набирають вагу
Є певні антидепресанти, які впливають на вагу людини, причому в обидва боки — деякі сприяють її зменшенню, а деякі, навпаки, збільшенню. Насправді, останніх не так багато, і більшість АД не впливає на вагу людини. Якщо у вас виникають побоювання з цього приводу — варто попередити лікаря, і він/вона зможе адекватно підібрати вам ліки, які не будуть мати подібного ефекту.
Антидепресанти знижують лібідо
Організм кожної людини індивідуальний, і через це ліки можуть дещо по-різному впливати на нас. У декого на фоні прийому антидепресантів іноді з’являються скарги на зниження лібідо.
Але необхідно врахувати дві речі: по-перше, симптом зниження лібідо сам по собі є ознакою депресивного стану, як і, наприклад, зниження апетиту або порушення сну.
По-друге, не всі АД і не у всіх викликають подібний симптом. Навіть за його появи — найчастіше він зникає на фоні адаптації нервової системи до прийому АД. А якщо це продовжує заважати та погіршувати якість життя — лікар або змінює препарат на інший, або додатково коригує цей симптом іншими ліками.
В будь-якому випадку, не варто лякатися — завжди є шляхи подолання цього симптому, а от способів подолання депресивного розладу та покращення якості життя без прийому антидепресантів — майже немає.
Людина на антидепресантах стає млявою, втрачає інтерес до життя
Говорячи про депресивний стан, ми завжди враховуємо два основних симптоми — знижений настрій та ангедонію. Ангедонія — це стан, коли людина перестає отримувати задоволення від того, що їй раніше подобалось, цікавило й до чого вона активно прагнула. Іноді говорять, що людина «втратила інтерес до життя».
Якщо лікар бачить такі симптоми, це прямий показ до призначення антидепресантів для того, щоб цей стан подолати. На фоні прийому АД зазвичай у людини навпаки — відновлюється активність, вирівнюється настрій, з’являється цікавість, бажання робити улюблені речі та жити повним життям.
Антидепресанти лише знімають симптоми, але не усувають причину
Причина тривожних та депресивних розладів зазвичай криється у порушенні обміну нейромедіаторів у головному мозку, тобто речовин, які допомагають передавати нервовий імпульс.
Іноді здається, що якщо ми не можемо цього побачити на рентгені або МРТ, то цього не існує. Але насправді тривожні та депресивні розлади — це такі самі захворювання, як і будь-які інші фізичні хвороби. Тому антидепресанти — це препарати, які лікують такі порушення, відновлюючи правильну роботу нейромедіаторних систем, наприклад, серотонінової. Це і є те саме лікування причини та суті розладу, на відміну від усунення симптомів.
Антидепресанти доведеться приймати все життя
Якщо ми говоримо про депресію як хворобу, наприклад, рекурентний депресивний розлад, який вірогідніше має спадково-генетичну зумовленість, то він має особливість — повторюватись. В такому випадку лікарі за допомогою підтримуючого медикаментозного лікування антидепресантами можуть лише максимально подовжити час без активних депресивних симптомів.
Якщо ж ми говоримо про невротичну депресію, тобто ту, яка сформувалася в результаті внутрішнього психологічного конфлікту та на основі особистісних особливостей людини — то тут для уникнення повторення депресивних симптомів разом із антидепресантами ми рекомендуємо психотерапію.
Наприклад, людина є дуже чутливою, завжди близько до серця приймає якісь речі, тривожна, не є стресостійкою. В такому випадку на фоні психотравмуючих подій у неї вірогідно з’явиться депресивна або тривожна симптоматика. І вона може повторюватися, наприклад, після тяжких стресів, поки людина не почне працювати з психотерапевтом над вирішенням внутрішніх, часто неусвідомлюваних конфліктів. Психотерапія (разом із АД за потреби) є найбільш ефективним профілактичним заходом щодо повторення депресивних та тривожних симптомів при депресивних розладах невротичного (психологічного) спектру.
Щоб записатися на консультацію до психіатра, звертайтесь 24/7 до нашого контакт-центру за телефоном 0 800 607 555 або через месенджери на сайті.
Веньовцева Наталія Юріївна — лікар-психіатр з досвідом роботи понад 15 років, кандидат медичних наук.
0 800 607 555 Інші новини
Всі новини
Всі теми
