Злоякісне новоутворення (рак) підшлункової залози: симптоми і методи лікування

Про захворювання

Злоякісне новоутворення підшлункової залози, або рак підшлункової залози, є одним із найбільш агресивних онкологічних захворювань. Воно розвивається із клітин тканини залози та характеризується швидким ростом, схильністю до ранніх метастазів та складністю діагностики на ранніх стадіях. Підшлункова залоза виконує важливі функції — виробляє ферменти для травлення та гормони, зокрема інсулін, тому її ураження значно впливає на роботу всього організму.

Види

Рак підшлункової залози класифікують за типом клітин, з яких він розвивається:

• Аденокарцинома — найпоширеніший тип, що формується з клітин протоків залози.
• Ацинарноклітинна карцинома — походить із клітин, що виробляють травні ферменти.
• Цистаденокарцинома — розвивається з кістозних структур.
• Нейроендокринні пухлини — рідкісні, виникають із гормонопродукуючих клітин, можуть мати відносно повільніший перебіг.

Симптоми

На початкових етапах захворювання часто протікає безсимптомно. Ознаки з’являються, коли пухлина досягає значних розмірів або поширюється на сусідні органи:

• біль у верхній частині живота або спині;
• жовтяниця (пожовтіння шкіри та слизових через ураження жовчних протоків);
• різка втрата ваги;
• погіршення апетиту, нудота, блювання;
• загальна слабкість і швидка втомлюваність;
• діарея або жирні випорожнення через порушення травлення.

Причини

Точні причини розвитку раку підшлункової залози невідомі, однак існують фактори ризику, що підвищують ймовірність виникнення:

• спадкова схильність та генетичні мутації;
• хронічний панкреатит;
• цукровий діабет;
• куріння та зловживання алкоголем;
• ожиріння;
• неправильне харчування (надлишок жирної, смаженої їжі, дефіцит овочів і фруктів);
• вік понад 60 років.

Діагностика

Оскільки ранні симптоми захворювання неспецифічні, важливе значення мають інструментальні та лабораторні методи:

• УЗД органів черевної порожнини — для первинного виявлення змін.
• Комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ) — для оцінки поширеності пухлини.
• Ендоскопічне УЗД — дозволяє отримати більш детальне зображення.
• Біопсія — підтверджує діагноз шляхом вивчення зразка тканини.
• Аналізи крові — зокрема на онкомаркери (СА 19-9).

Лікування

Методи терапії залежать від стадії захворювання, загального стану пацієнта та типу пухлини:

• Хірургічне втручання — видалення пухлини (наприклад, операція Уіппла) можливе на ранніх стадіях.
• Хіміотерапія — застосовується самостійно або після операції для знищення залишкових клітин.
• Променева терапія — іноді використовується у комбінації з іншими методами.
• Таргетна та імунотерапія — сучасні підходи, спрямовані на вплив саме на пухлинні клітини.
• Паліативне лікування — зменшення симптомів і покращення якості життя при невиліковних формах.

Профілактика

Специфічних заходів профілактики раку підшлункової залози немає, однак зниження ризику можливе завдяки:

• відмові від куріння та надмірного вживання алкоголю;
• підтриманню нормальної маси тіла;
• правильному харчуванню з достатньою кількістю овочів, фруктів та клітковини;
• регулярній фізичній активності;
• контролю хронічних захворювань (панкреатиту, діабету);
• генетичному консультуванню при сімейній схильності.