Злоякісне новоутворення (рак) сечового міхура: діагностика та сучасне лікування

Про захворювання

Рак сечового міхура — це злоякісне новоутворення, що розвивається з клітин слизової оболонки сечового міхура. Патологія належить до найпоширеніших онкологічних хвороб сечовидільної системи. Вона характеризується агресивним перебігом, високою схильністю до рецидивів та метастазування. Найчастіше рак сечового міхура виявляють у чоловіків старшого віку, але він може зустрічатися і у жінок.

Види

Рак сечового міхура класифікують за гістологічною структурою та глибиною ураження:

• Перехідно-клітинний рак (уротеліальна карцинома) — найпоширеніший тип, що виникає з клітин уротелію.
• Плоскоклітинний рак — розвивається у результаті хронічного подразнення слизової, часто на тлі тривалої інфекції.
• Аденокарцинома — рідкісна форма, що походить із залозистих клітин.
• Інші рідкісні варіанти — саркома, дрібноклітинний рак.

За ступенем поширення виділяють:

• Поверхневий рак (уражає лише слизову оболонку).
• Інвазивний рак (поширюється у м’язовий шар і далі).

Симптоми

Основні прояви раку сечового міхура:

• Гематурія — поява крові в сечі (часто безболісна і може бути першим симптомом).
• Дизурія — часті та болючі сечовипускання.
• Біль у надлобковій ділянці або внизу живота.
• Нетримання сечі, відчуття неповного спорожнення міхура.
• На пізніх стадіях: втрата ваги, загальна слабкість, біль у кістках (при метастазах).

Причини

Фактори, що підвищують ризик розвитку захворювання:

• Куріння — головний чинник, що у кілька разів збільшує ризик.
• Вплив хімічних речовин (анілінові барвники, ароматичні аміни).
• Хронічні інфекції та запальні процеси сечового міхура.
• Сечокам’яна хвороба.
• Генетична схильність та мутації в клітинах уротелію.
• Радіаційне опромінення та тривале використання деяких медикаментів.

Діагностика

Для виявлення раку сечового міхура застосовують:

• Загальний аналіз сечі (виявлення еритроцитів, атипових клітин).
• Цистоскопія — основний метод, що дозволяє оглянути слизову та взяти біопсію.
• УЗД органів малого таза.
• Комп’ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ).
• Цитологічне дослідження сечі.

Лікування

Методика лікування залежить від стадії та виду пухлини:

Хірургічне втручання

• Трансуретральна резекція пухлини (ТУР) — при поверхневих формах.
• Цистектомія (видалення сечового міхура) — при поширених та агресивних формах.

Хіміотерапія — внутрішньовенна або внутрішньоміхурова.

Променева терапія — застосовується як додатковий метод.

Імунотерапія (наприклад, введення BCG-вакцини у сечовий міхур).

Профілактика

Знизити ризик розвитку раку сечового міхура можна, дотримуючись рекомендацій:

• Відмова від куріння.
• Використання засобів індивідуального захисту при роботі з токсичними речовинами.
• Своєчасне лікування інфекцій сечових шляхів.
• Достатнє вживання рідини та підтримка здорового способу життя.
• Регулярні профілактичні обстеження для осіб із групи ризику.