Рекурентний депресивний розлад: причини, симптоми та сучасні методи лікування

Про захворювання

Рекурентний депресивний розлад (РДР) — це психічне захворювання, для якого характерні повторні епізоди депресії, що чергуються з періодами ремісії. Під час ремісії людина може почуватися повністю здоровою або мати мінімальні прояви розладу, але з часом симптоми повертаються. Це один із найпоширеніших афективних розладів, що може значно впливати на якість життя, працездатність і соціальне функціонування.

Види

Рекурентний депресивний розлад може проявлятися у різних формах, залежно від тяжкості та характеру симптомів:

Основні види:

• Легкий ступінь — симптоми помірні, людина може продовжувати більшість повсякденних справ, але з більшими труднощами.
• Помірний ступінь — чітке зниження працездатності, порушення концентрації, погіршення настрою.
• Важкий ступінь — значне порушення функціонування, можливі суїцидальні думки, психомоторна загальмованість або збудження.

Особливі форми перебігу:

• Сезонний тип — загострення повторюються в певний період року (частіше взимку).
• Атипова депресія — посилення апетиту, підвищена сонливість, тимчасове покращення настрою у відповідь на позитивні події.
• З психотичними симптомами — марення, галюцинації на тлі важкого депресивного епізоду.

Симптоми

Симптоми РДР подібні до симптомів великої депресії, але повторюються хвилеподібно.

Емоційні симптоми:

• тривала пригніченість, смуток, відчуття безнадії;
• втрата інтересу до діяльності, яка раніше приносила задоволення;
• підвищена дратівливість, вразливість.

Когнітивні прояви:

• труднощі з концентрацією та пам’яттю;
• негативне мислення, занижена самооцінка;
• песимізм, відчуття провини, безпорадності.

Фізичні симптоми:

• порушення сну (безсоння або надмірна сонливість);
• зміни апетиту та ваги;
• хронічна втома, зниження енергії;
• болі в тілі, головні болі, шлунково-кишкові симптоми.

Поведінкові симптоми:

• уникнення соціальних контактів;
• зниження продуктивності;
• у важких випадках — суїцидальні думки або спроби.

Причини

Рекурентний депресивний розлад формується в результаті взаємодії кількох чинників. Жоден із них окремо не гарантує розвиток захворювання, але їх поєднання збільшує ризик.

Психологічні та емоційні чинники:

• хронічний стрес;
• травматичні події (втрати, насильство, тривалі конфлікти);
• порушення саморегуляції емоцій.

Біологічні причини:

• дисбаланс нейромедіаторів (серотонін, дофамін, норадреналін);
• генетична схильність;
• порушення роботи гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи (HPA).

Соціальні фактори:

• ізоляція;
• нестача підтримки;
• хронічні соціально-економічні труднощі.

Діагностика

Діагноз встановлює психіатр або психотерапевт на основі:

1. Клінічної бесіди. Оцінюються настрій, зміни поведінки, тривалість симптомів, їх вплив на життя.

2. Критерії DSM-5 або МКХ-11. Вказують на необхідну кількість симптомів та їх тривалість (не менше 2 тижнів для епізоду).

3. Скринінгові тести

• PHQ-9
• HADS
• Beck Depression Inventory (BDI)

4. Додаткові дослідження. Проводяться для виключення соматичних причин (проблеми зі щитоподібною залозою, анемія, дефіцити вітамінів).

Лікування

Лікування РДР зазвичай комплексне та довготривале, оскільки мета — не лише вивести з епізоду, а й запобігти рецидивам.

Медикаментозне лікування

• Антидепресанти (SSRIs, SNRIs, ТЦА) — основний метод терапії.
• Транквілізатори або анксіолітики — короткочасно для зниження тривоги.
• Антипсихотики — у разі психотичних симптомів.

Психотерапія

• Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) — найефективніша для запобігання рецидивам.
• Схем-терапія, інтерперсональна терапія, психодинамічна терапія — залежно від потреб пацієнта.
• Психоедукація — допомагає розуміти природу хвороби.

Інші методи:

• електроконвульсивна терапія (при резистентних формах);
• транскраніальна магнітна стимуляція;
• корекція способу життя.

Профілактика

Профілактика рецидивів є ключовою частиною лікування.

Методи профілактики:

• регулярні візити до терапевта або психіатра;
• підтримувальна терапія антидепресантами (за рекомендацією лікаря);
• здоровий сон і режим дня;
• фізична активність;
• зменшення стресу (майндфулнес, дихальні техніки, йога);
• соціальна підтримка;
• уникнення алкоголю та наркотиків;
• контроль тригерів (сезонність, робочі навантаження, сімейні конфлікти).