Ротавірусний ентерит: причини, симптоми та методи лікування

Про захворювання

Ротавірусний ентерит — це гостре інфекційне захворювання шлунково-кишкового тракту, яке викликається ротавірусами. Найчастіше воно зустрічається у дітей раннього віку, проте інфекція може виникати і у дорослих. Захворювання характеризується ураженням слизової оболонки тонкого кишечника та супроводжується діареєю, блюванням і ознаками інтоксикації.

Ротавірусна інфекція є однією з найпоширеніших причин гострих кишкових інфекцій у світі. Основна небезпека хвороби полягає у швидкому розвитку зневоднення, особливо у маленьких дітей.

Види

Залежно від особливостей перебігу виділяють кілька форм ротавірусного ентериту:

• Легка форма — проявляється помірною діареєю, незначною слабкістю та короткочасним підвищенням температури.
• Середньотяжка форма — супроводжується частим рідким стулом, блюванням, підвищеною температурою тіла та симптомами інтоксикації.
• Тяжка форма — характеризується інтенсивною діареєю, багаторазовим блюванням, вираженим зневодненням і значним погіршенням загального стану.

Симптоми

Основні симптоми ротавірусного ентериту зазвичай з’являються через 1–3 дні після зараження.

Найпоширеніші прояви захворювання:

• частий рідкий стул (діарея)
• нудота та блювання
• підвищення температури тіла
• біль у животі
• слабкість та млявість
• зниження апетиту
• ознаки зневоднення (сухість у роті, спрага, рідкісне сечовипускання)

У дітей захворювання може супроводжуватися також симптомами застуди — нежитем, кашлем або болем у горлі.

Причини

Збудником захворювання є ротавірус, який передається переважно фекально-оральним шляхом. Найчастіше зараження відбувається через:

• немиті руки
• заражену їжу або воду
• контакт із хворою людиною
• забруднені предмети побуту та іграшки

Ротавірус дуже стійкий у навколишньому середовищі, тому легко поширюється у дитячих колективах, школах, дитячих садках та інших місцях скупчення людей.

Діагностика

Діагностика ротавірусного ентериту базується на клінічній картині захворювання та результатах лабораторних досліджень.

Лікар може призначити:

• аналіз калу на ротавірус
• загальний аналіз крові
• дослідження електролітного балансу
• інші лабораторні тести для виключення бактеріальної інфекції

Своєчасна діагностика допомагає визначити ступінь тяжкості захворювання та обрати оптимальну тактику лікування.

Лікування

Лікування ротавірусного ентериту переважно є симптоматичним і спрямоване на запобігання зневодненню та полегшення симптомів.

Основні методи лікування включають:

• відновлення водно-електролітного балансу (оральна регідратація)
• рясне пиття
• спеціальну дієту
• застосування сорбентів
• пробіотики для відновлення мікрофлори кишечника
• жарознижувальні препарати при підвищеній температурі

У важких випадках може знадобитися госпіталізація та внутрішньовенне введення рідини.

Профілактика

Профілактика ротавірусного ентериту включає комплекс заходів, спрямованих на запобігання зараженню.

Основні профілактичні заходи:

• ретельне миття рук
• вживання чистої води та якісних продуктів
• дотримання правил гігієни
• регулярне миття овочів і фруктів
• обмеження контакту з хворими людьми

Ефективним методом профілактики є також вакцинація проти ротавірусної інфекції у дітей.