Спондильоз

Що це таке?

Спондильоз — це хронічне дегенеративно-дистрофічне захворювання хребта, при якому відбуваються поступові вікові та патологічні зміни в тілі хребців, міжхребцевих дисках і зв’язковому апараті. Найхарактернішою ознакою спондильозу є утворення кісткових розростань — остеофітів, які формуються по краях хребців. Ці зміни призводять до зниження рухливості хребта, больового синдрому та в окремих випадках — до здавлення нервових структур і судин.

Види

Спондильоз класифікують насамперед за локалізацією ураження. Шийний спондильоз є найпоширенішим і проявляється болем у шиї, запамороченням і головним болем. Грудний спондильоз зустрічається рідше через меншу рухливість цього відділу та проявляється тупим болем у міжлопатковій зоні. Поперековий спондильоз характеризується болем у попереку з іррадіацією в сідниці або нижні кінцівки.

За стадіями розвитку захворювання розрізняють початковий спондильоз із мінімальними змінами, розгорнуту стадію з вираженим формуванням остеофітів та стадію ускладнень із компресією нервових корінців.

Симптоми

Клінічні прояви спондильозу залежать від стадії та локалізації патологічного процесу. На початкових етапах захворювання може тривалий час не викликати виражених симптомів або проявлятися періодичним дискомфортом у спині.

У міру прогресування з’являється постійний ниючий біль у відповідному відділі хребта, відчуття скутості, особливо після сну або тривалого перебування в одному положенні. Характерною є обмеженість рухів, хрускіт під час нахилів і поворотів. При здавленні нервових корінців можуть виникати оніміння, поколювання, слабкість у кінцівках та порушення чутливості.

Причини

Основною причиною розвитку спондильозу є вікові дегенеративні зміни опорно-рухового апарату, що супроводжуються зношуванням міжхребцевих дисків. Важливу роль відіграють також тривале статичне навантаження, сидячий спосіб життя, неправильна постава, ожиріння, важка фізична праця та травми хребта.

Додатковими провокуючими факторами є порушення обміну речовин, гормональні зміни, спадкова схильність і хронічні запальні процеси.

Діагностика

Діагностика спондильозу починається з консультації невролога або ортопеда та клінічного огляду з оцінкою рухливості хребта та неврологічного статусу пацієнта. Основним методом підтвердження діагнозу є рентгенографія хребта, на якій виявляються характерні кісткові розростання.

Для детальнішої оцінки стану міжхребцевих дисків, зв’язок і нервових структур застосовують магнітно-резонансну томографію та комп’ютерну томографію. Важливим є виключення гриж дисків та інших захворювань із подібною симптоматикою.

Лікування

Лікування спондильозу має комплексний характер і спрямоване на зменшення болю, сповільнення прогресування дегенеративних змін та збереження рухливості хребта. Медикаментозна терапія включає нестероїдні протизапальні препарати, знеболювальні засоби, міорелаксанти та препарати для покращення мікроциркуляції.

Велику роль відіграють немедикаментозні методи лікування, зокрема лікувальна фізкультура, фізіотерапія, масаж, мануальна терапія та кінезіотерапія. У тяжких випадках із вираженою компресією нервових структур може розглядатися питання хірургічного втручання.

Профілактика

Профілактика спондильозу полягає у підтриманні активного способу життя, регулярних фізичних навантаженнях для зміцнення м’язового корсета, контролі маси тіла та формуванні правильної постави. Важливо уникати тривалого перебування в статичному положенні, переохолодження та надмірних фізичних перенавантажень. Раннє лікування остеохондрозу та регулярні профілактичні огляди допомагають знизити ризик розвитку спондильозу та його ускладнень.