Синдром токсичного шоку: симптоми і лікування

Про захворювання

Синдром токсичного шоку (СТШ) — це рідкісне, але потенційно небезпечне для життя інфекційне захворювання, яке розвивається внаслідок потрапляння в організм токсинів, що виробляються бактеріями. Найчастіше збудниками є стафілококи або стрептококи.

Токсини швидко потрапляють у кров та викликають системну запальну реакцію, що може призвести до ураження внутрішніх органів, зниження артеріального тиску та розвитку шокового стану. Захворювання потребує невідкладної медичної допомоги.

Види

Розрізняють кілька основних видів синдрому токсичного шоку:

• Стафілококовий синдром токсичного шоку — пов’язаний із бактерією Staphylococcus aureus. Частіше трапляється у жінок під час використання тампонів, а також після операцій або при наявності ран.
• Стрептококовий синдром токсичного шоку — спричинений Streptococcus pyogenes. Має більш агресивний перебіг і часто супроводжується глибокими інфекціями м’яких тканин.
• Післяопераційний або рановий синдром токсичного шоку — виникає як ускладнення після хірургічних втручань або травм.

Симптоми

Симптоми розвиваються раптово та швидко прогресують. Основні прояви:

• різке підвищення температури тіла (понад 38,5–39°C);
• різке зниження артеріального тиску;
• слабкість, запаморочення;
• нудота, блювання, діарея;
• почервоніння шкіри, висип, схожий на сонячний опік;
• біль у м’язах;
• почервоніння очей, слизових оболонок;
• у тяжких випадках — порушення свідомості, ураження нирок або печінки.

За відсутності лікування можливий розвиток поліорганної недостатності.

Причини

Основною причиною синдрому токсичного шоку є дія токсинів, які виробляють певні бактерії. Фактори ризику включають:

• використання тампонів високої абсорбції;
• тривале перебування тампона або менструальної чаші без заміни;
• післяопераційні рани;
• опіки, порізи, травми;
• шкірні інфекції;
• знижений імунітет.

Важливо зазначити, що синдром токсичного шоку може розвинутися не лише у жінок, а й у чоловіків та дітей.

Діагностика

Діагноз встановлюється на підставі клінічної картини та лабораторних досліджень. Лікар проводить:

• загальний аналіз крові;
• біохімічні показники функції печінки та нирок;
• бактеріологічні дослідження;
• оцінку рівня артеріального тиску та стану внутрішніх органів.

Важливою є швидкість встановлення діагнозу, оскільки стан може стрімко погіршуватися.

Лікування

Лікування синдрому токсичного шоку проводиться в умовах стаціонару, часто у відділенні інтенсивної терапії. Основні напрямки лікування:

• внутрішньовенне введення антибіотиків;
• інфузійна терапія для стабілізації артеріального тиску;
• препарати для підтримки роботи серця;
• лікування уражених органів;
• хірургічна обробка інфікованих ран (за потреби).

Раннє звернення до лікаря значно підвищує шанси на повне одужання.

Профілактика

Для зниження ризику розвитку синдрому токсичного шоку рекомендується:

• змінювати тампони кожні 4–8 годин;
• використовувати засоби гігієни з мінімальною необхідною абсорбцією;
• ретельно обробляти рани та порізи;
• дотримуватися правил післяопераційного догляду;
• звертатися до лікаря при появі тривожних симптомів.

У разі різкого підвищення температури та погіршення самопочуття необхідно негайно звернутися за медичною допомогою.