Тендовагініт: симптоми, причини та сучасні методи лікування

Про захворювання

Тендовагініт — це запалення сухожильної піхви, тонкої оболонки, що оточує сухожилля та забезпечує його вільне ковзання під час рухів. Захворювання може виникати гостро або переходити у хронічну форму, спричиняючи біль, дискомфорт і суттєве обмеження рухливості ураженої кінцівки. Найчастіше тендовагініт розвивається у кистях, зап’ястках, передпліччях, стопах та гомілках, але може з’являтися в будь-якій ділянці, де є сухожильні піхви.

Види

Розрізняють кілька клінічних форм тендовагініту:

• Гострий серозний — характеризується набряком та больовими відчуттями без нагноєння.
• Гострий гнійний — виникає при інфекційному ураженні; супроводжується різким болем, почервонінням, підвищенням температури та потребує невідкладного лікування.
• Хронічний тендовагініт — формується при тривалому навантаженні або повторюваних травмах; проявляється періодичним болем, хрустом під час рухів, дискомфортом.
• Стенозуючий (трігерний) — пов’язаний зі звуженням каналу сухожильної піхви, що викликає блокування або «клацання» пальця чи іншої структури.
• Паратендоніт — запалення тканин навколо сухожилля, яке інколи відносять до форм тендовагініту.

Симптоми

Основні прояви тендовагініту включають:

• біль у ділянці ураженого сухожилля, що посилюється при рухах;
• набряк, почервоніння, відчуття тепла;
• обмеження рухливості;
• характерний хруст, клацання або тертя під час рухів;
• при інфекційному процесі — підвищення температури, різкий біль та загальне погіршення самопочуття.

Причини

Найпоширеніші фактори розвитку тендовагініту:

• надмірне фізичне навантаження та повторювані рухи;
• професійні навантаження на кисті та стопи (спортсмени, музиканти, офісні працівники);
• травми, удари, розтягнення;
• інфекції, що потрапляють у сухожильну піхву;
• ревматичні захворювання (ревматоїдний артрит, подагра);
• порушення кровопостачання тканин;
• неправильна техніка виконання фізичних вправ.

Діагностика

Для підтвердження діагнозу застосовують:

• клінічний огляд лікаря та оцінку рухливості;
• УЗД м’яких тканин для оцінки запалення та набряку;
• МРТ при необхідності детальної візуалізації;
• лабораторні аналізи при підозрі на інфекційний процес або системне захворювання.

Лікування

Терапія залежить від виду та стадії захворювання, та може включати:

• іммобілізацію кінцівки (бандаж, ортез, фіксатор);
• нестероїдні протизапальні препарати для зменшення болю та запалення;
• фізіотерапію (ультразвук, магнітотерапія, лазерна терапія, ударно-хвильова терапія);
• ін’єкції кортикостероїдів при хронічному або стенозуючому запаленні;
• антибіотики при гнійному інфекційному процесі;
• хірургічне лікування у разі тяжкого стенозу або неефективності консервативних методів.

Реабілітація після лікування включає масаж, ЛФК та корекцію навантажень.

Профілактика

Щоб знизити ризик розвитку тендовагініту, рекомендують:

• уникати надмірного навантаження та повторюваних рухів;
• робити перерви під час роботи;
• правильно організовувати робоче місце;
• обирати зручне взуття та анатомічні ортези при потребі;
• виконувати розминку перед фізичними вправами;
• лікувати супутні захворювання опорно-рухового апарату.