Туберкульоз нервової системи: симптоми, діагностика та лікування

Про захворювання

Туберкульоз нервової системи — це тяжка форма туберкульозної інфекції, що уражає головний і спинний мозок, його оболонки та периферичні нерви. Захворювання розвивається внаслідок поширення Mycobacterium tuberculosis з первинного осередку (зазвичай у легенях) через кров або лімфатичну систему. Цей вид туберкульозу становить велику небезпеку, адже без своєчасного лікування він може призвести до неврологічних ускладнень, інвалідності або смерті.

Види

Туберкульоз нервової системи може проявлятися у різних формах:

• Туберкульозний менінгіт — запалення оболонок головного та спинного мозку, найчастіша форма.
• Туберкульома — утворення гранульоми (щільного вогнища) у мозковій тканині.
• Туберкульозний абсцес — скупчення гною в результаті інфекційного процесу.
• Спінальний туберкульоз — ураження спинного мозку та його оболонок.
• Периферичний неврит туберкульозної етіології — ураження периферичних нервів.

Симптоми

Прояви залежать від форми хвороби, але загальні симптоми включають:

• сильні та тривалі головні болі;
• підвищення температури тіла, лихоманка;
• нудота, блювання;
• ригідність потиличних м’язів (скутість шиї);
• світлобоязнь, підвищена чутливість до звуків;
• сонливість, сплутаність свідомості, аж до коми;
• неврологічні порушення: судоми, параліч, порушення мови, зору та слуху.

Причини

Головна причина — інфікування Mycobacterium tuberculosis. Фактори, що підвищують ризик розвитку ураження нервової системи:

• несвоєчасно виявлений або нелікований легеневий туберкульоз;
• імунодефіцитні стани (ВІЛ, цукровий діабет, онкологічні захворювання, терапія імуносупресантами);
• хронічні захворювання, виснаження, алкоголізм, наркоманія;
• відсутність вакцинації БЦЖ у дитинстві.

Діагностика

Для підтвердження діагнозу застосовують комплексний підхід:

• Анамнез і клінічний огляд — оцінка симптомів та контактів із хворими на туберкульоз.
• Люмбальна пункція — дослідження спинномозкової рідини, де виявляють підвищений білок, зниження рівня глюкози, лімфоцитоз.
• Бактеріологічні методи — посів ліквору на мікобактерії.
• МРТ та КТ головного/спинного мозку — виявлення туберкульом, абсцесів чи інших структурних змін.
• Туберкулінові проби та імунологічні тести (IGRA).

Лікування

Терапія тривала і комплексна, включає:

• Протитуберкульозні препарати (ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, етамбутол та інші) курсом не менше 9–12 місяців.
• Кортикостероїди для зменшення набряку мозку та запалення.
• Протисудомні засоби при епілептичних нападах.
• Хірургічне втручання у випадках великих туберкульом чи абсцесів.
• Реабілітація для відновлення неврологічних функцій після лікування.

Профілактика

Основні заходи профілактики:

• своєчасне лікування легеневого туберкульозу;
• вакцинація БЦЖ у дітей;
• регулярні профілактичні обстеження (флюорографія, туберкулінові проби);
• зміцнення імунітету — збалансоване харчування, здоровий спосіб життя;
• уникання контактів із хворими на відкриту форму туберкульозу;
• контроль за ВІЛ-інфекцією та іншими імунодефіцитними станами.