Туберкульоз органів дихання: симптоми, діагностика та лікування

Про захворювання

Туберкульоз органів дихання — це інфекційне захворювання, спричинене бактеріями Mycobacterium tuberculosis (паличка Коха), яке вражає переважно легені та бронхи. Воно залишається однією з найсерйозніших проблем світової охорони здоров’я, адже щороку реєструються мільйони нових випадків. Хвороба небезпечна як для самого пацієнта, так і для оточення, адже передається повітряно-крапельним шляхом.

Види

Основними видами туберкульозу органів дихання є:

• Первинний туберкульоз — розвивається після першого потрапляння збудника в організм, частіше у дітей.
• Вторинний туберкульоз — виникає у дорослих, коли активізується інфекція, що вже існувала в організмі.
• Інфільтративний туберкульоз — характеризується утворенням ділянок запалення з розпадом легеневої тканини.
• Кавернозний туберкульоз — утворюються порожнини (каверни) у легенях.
• Дисемінований туберкульоз — поширення інфекції на велику площу легень.
• Фіброзно-кавернозний туберкульоз — хронічна форма із вираженим ураженням і рубцюванням тканини.

Симптоми

На початкових етапах туберкульоз може протікати безсимптомно. Згодом проявляються:

• тривалий кашель (понад 2–3 тижні), іноді з кровохарканням;
• біль у грудній клітці;
• підвищена температура тіла (субфебрилітет);
• нічна пітливість;
• зниження апетиту і ваги;
• загальна слабкість, втомлюваність.

Причини

Основна причина розвитку — інфікування паличкою Коха. Фактори, що сприяють захворюванню:

• ослаблений імунітет (через ВІЛ-інфекцію, цукровий діабет, онкологію, тривале лікування імуносупресорами);
• погані соціально-побутові умови, недоїдання;
• куріння, алкоголізм, наркоманія;
• тісний контакт із хворими на відкриту форму туберкульозу.

Діагностика

Для підтвердження діагнозу використовують:

• Флюорографію або рентгенографію легень — виявлення патологічних змін.
• Мікроскопію мокротиння — пошук мікобактерій.
• Посів мокротиння — визначення збудника та його чутливості до ліків.
• ПЛР-діагностику — швидке виявлення ДНК мікобактерій.
• Туберкулінові проби (Манту, Діаскінтест) — оцінка імунної відповіді на інфекцію.

Лікування

Терапія туберкульозу довготривала і комплексна. Вона включає:

• Протитуберкульозні препарати (ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, етамбутол та інші) за схемою, затвердженою лікарем.
• Комбіноване лікування щонайменше 6 місяців, часто довше.
• Хірургічні методи (у важких випадках — видалення уражених ділянок легень).
• Загальнозміцнювальна терапія: правильне харчування, вітаміни, відмова від шкідливих звичок.

Профілактика

• Вакцинація БЦЖ у дитячому віці.
• Регулярна флюорографія (1 раз на рік) для раннього виявлення хвороби.
• Здоровий спосіб життя та підтримка імунітету.
• Уникнення контактів із людьми, що мають відкриту форму туберкульозу.
• Санітарно-гігієнічні заходи в місцях скупчення людей.