Тиреоїдит: причини, симптоми та лікування захворювання

Що це таке?

Тиреоїдит — це запалення щитоподібної залози, важливого органу, який регулює обмін речовин, ріст, розвиток і температуру тіла. Це захворювання може мати різну природу та перебіг — від легких форм до хронічних станів, які вимагають постійного контролю.

Види

Існує кілька типів тиреоїдиту, кожен із яких має свої причини та особливості:

1. Гострий тиреоїдит — викликається бактеріями або вірусами. Стан супроводжується болем у шиї, підвищеною температурою, загальною слабкістю.
2. Підгострий тиреоїдит (де Кервена) — зазвичай виникає після вірусної інфекції. Може супроводжуватися болем у щитоподібній залозі, підвищеною температурою, симптомами тиреотоксикозу.
3. Хронічний аутоімунний тиреоїдит (тиреоїдит Хашимото) — найпоширеніший тип, при якому імунна система атакує власну щитоподібну залозу. Частіше виникає у жінок і може призводити до гіпотиреозу.
4. Післяпологовий тиреоїдит — розвивається у жінок після пологів, часто проходить непомітно, але іноді потребує лікування.

Симптоми

Симптоми тиреоїдиту можуть змінюватися залежно від фази хвороби та її форми:

• біль або дискомфорт у передній частині шиї;
• втома, дратівливість;
• порушення серцевого ритму;
• зниження або підвищення маси тіла;
• порушення менструального циклу;
• сухість шкіри, ламкість волосся;
• зниження температури тіла, озноб (при гіпотиреозі);
• підвищене потовиділення, жар (при тиреотоксикозі).

Причини

Причини залежать від типу захворювання, але серед основних можна виділити:

• інфекційні агенти (віруси, бактерії);
• аутоімунні захворювання;
• генетична схильність;
• гормональні зміни (наприклад, після пологів);
• вплив радіації або певних медикаментів.

Діагностика

Для діагностики тиреоїдиту лікар-ендокринолог проводить огляд, а також призначає:

• аналізи крові на гормони (ТТГ, Т3, Т4), антитіла до щитоподібної залози;
• ультразвукове дослідження щитоподібної залози;
• у деяких випадках — сцинтиграфію або тонкоголкову біопсію.

Лікування

• при гострому тиреоїдиті застосовуються антибіотики або противірусні препарати;
• при підгострому — нестероїдні протизапальні засоби або глюкокортикоїди;
• при аутоімунному — контроль рівня гормонів, іноді потрібна замісна терапія левотироксином;
• у деяких випадках — хірургічне втручання.

Профілактика

Специфічної профілактики тиреоїдиту немає, але дотримання простих порад допоможе зменшити ризик:

1. Своєчасне лікування інфекцій;
2. Регулярні обстеження у ендокринолога;
3. Збалансоване харчування з достатнім вмістом йоду;
4. Уникнення стресів;
5. Контроль гормонального фону (особливо після пологів).