Ураження трійчастого нерва: симптоми, причини та сучасні методи лікування

Про захворювання

Трійчастий нерв (nervus trigeminus) – це п’ятий черепно-мозковий нерв, який відповідає за чутливість обличчя та частково за рухові функції (жувальні м’язи). Ураження трійчастого нерва – це патологічний стан, що супроводжується больовими відчуттями, онімінням, парестезіями, а іноді й руховими розладами у ділянці його іннервації. Це захворювання може мати як невралгічний характер, так і виникати на тлі запальних, судинних або травматичних процесів.

Види

Ураження трійчастого нерва поділяють на кілька основних типів:

• Невралгія трійчастого нерва – хронічний больовий синдром, що характеризується нападами інтенсивного болю у зоні іннервації нерва.
• Нейропатія трійчастого нерва – стійке пошкодження нерва, що проявляється онімінням, зниженням чутливості, іноді – болем.
• Компресійне ураження – викликане здавленням нерва пухлиною, аневризмою чи іншими патологічними утвореннями.
• Постгерпетичне ураження – наслідок інфекції вірусу герпесу (часто – оперізуючого лишаю).
• Травматичне ураження – виникає після механічних ушкоджень, оперативних втручань чи стоматологічних маніпуляцій.

Симптоми

Основні прояви ураження трійчастого нерва включають:

• гострий або ниючий біль, що часто посилюється при жуванні, розмові чи дотику до обличчя;
• оніміння, поколювання, відчуття «повзання мурашок»;
• підвищена чутливість або навпаки – зниження чутливості в зоні іннервації;
• мимовільні посмикування м’язів обличчя;
• сльозотеча, почервоніння обличчя під час нападу болю;
• у важких випадках – атрофія жувальних м’язів та асиметрія обличчя.

Причини

До основних причин ураження трійчастого нерва належать:

• судинна компресія нерва (найчастіше – артерією або веною);
• розсіяний склероз та інші демієлінізуючі захворювання;
• інфекції (герпес, бактеріальні запалення);
• пухлини головного мозку;
• травми черепа та обличчя;
• стоматологічні маніпуляції;
• переохолодження;
• порушення кровообігу та нейропатії при цукровому діабеті.

Діагностика

Діагностика уражень трійчастого нерва включає:

• неврологічний огляд – оцінка чутливості, рефлексів та рухових функцій;
• МРТ головного мозку – для виявлення судинних компресій, пухлин або демієлінізуючих процесів;
• КТ – для оцінки стану кісткових структур;
• електронейроміографія – дослідження функції нерва;
• лабораторні аналізи при підозрі на інфекційні або системні захворювання.

Лікування

Методи лікування залежать від причини ураження та включають:

• медикаментозну терапію: протисудомні препарати (карбамазепін, габапентин), анальгетики, міорелаксанти, противірусні засоби при герпесі;
• фізіотерапію: електрофорез, магнітотерапія, лазеротерапія;
• хірургічне лікування: мікросудинна декомпресія, радіочастотна термокоагуляція, стереотаксична радіохірургія;
• блокади нерва – введення анестетиків та стероїдів для зменшення болю;
• лікування основного захворювання (наприклад, цукрового діабету або розсіяного склерозу).

Профілактика

Для запобігання ураження трійчастого нерва рекомендується:

• уникати переохолодження обличчя та голови;
• своєчасно лікувати інфекції;
• дотримуватися правил гігієни ротової порожнини та своєчасно відвідувати стоматолога;
• контролювати рівень цукру в крові;
• підтримувати загальний імунітет;
• уникати стресів та надмірних фізичних навантажень на м’язи обличчя;
• регулярно проходити профілактичні огляди у невролога при схильності до невралгії.