Уретрит: діагностика, терапія та профілактика

Про захворювання

Уретрит — це запалення стінок сечівника (уретри), каналу, яким сеча виводиться з сечового міхура. Недуга трапляється однаково у чоловіків і у жінок, але через довжину та будову чоловічої уретри її перебіг у чоловіків часто тяжчий. Сам уретрит не загрожує життю, проте без лікування може призвести до циститу, пієлонефриту, простатиту, епідидиміту чи запалення шийки матки та безпліддя.

Види

Інфекційний

• Бактеріальний (наприклад, Escherichia coli, Staphylococcus saprophyticus).
• Гонококовий спричинений Neisseria gonorrhoeae (гонорея).
• Хламідійний Chlamydia trachomatis.
• Трихомонадний, мікоплазмовий, вірусний (герпес, аденовірус).

Неінфекційний

• Алергічний (гіперчутливість до косметики чи латексу).
• Травматичний (катетери, ендоскопічні процедури).
• Хімічний (агресивні антисептики, сечові камені).
• Застійний (венозний застій при аденомі простати).

Симптоми

• Печіння, різь або біль при сечовипусканні.
• Часті позиви, «краплини» після сечовипускання.
• Виділення з уретри: слизові, гнійні чи кров’янисті (частіше зранку).
• Почервоніння, набряк або «склеювання» зовнішнього отвору сечівника.
• Дискомфорт унижній частині живота, промежині чиголівці статевого члена.
• У жінок — посилення виділень із піхви, біль під час статевого акту.

Причини

• Незахищений секс і бактеріально‑вірусні ІПСШ.
• Недотримання інтимної гігієни, затримка сечі.
• Переохолодження, низький імунітет, стрес.
• Травми уретри, хірургічні маніпуляції, самокатетеризація.
• Жорстке або часте використання антисептиків, агресивних мийних засобів.
• Сечокам’яна хвороба, пухлини, застій крові в тазових венах.

Діагностика

• Огляд та збір анамнезу — характер скарг, статева історія, останні процедури.
• Загальний аналіз сечі (лейкоцитурія, бактеріурія, гематурія).
• Мікроскопія мазка з уретри — підрахунок лейкоцитів, пошук збудника.
• Бакпосів виділень / сечі з антибіотикограмою.
• ПЛР‑тести на хламідії, гонококи, мікоплазми, трихомонади, HSV.
• УЗД органів сечостатевої системи та простати (у чоловіків).
• Цистоскопія або уретрографія за показаннями (підозра на стриктуру, камінь).

Профілактика

• Бар’єрна контрацепція: презерватив під час кожного статевого контакту.
• Регулярні профілактичні огляди в уролога/гінеколога, особливо після зміни партнера.
• Гігієна — щоденний душ, м’які безароматизовані засоби, вчасне спорожнення сечового міхура.
• Помірне використання антисептиків: уникати частих «профілактичних» спринцювань чи промивань.
• Імунопідтримка: збалансована дієта, фізична активність, достатній сон, мінімізація стресу.
• Вчасне лікування урологічних та гінекологічних захворювань, сечокам’яної хвороби.
• Відмова від самолікування антибіотиками — це формує резистентність та ускладнює подальшу терапію.