Вальгусна деформація стопи

Що це таке?

Вальгусна деформація стопи — це ортопедичне порушення, при якому стопа відхиляється назовні, а внутрішній край опускається, що призводить до формування плоско-вальгусної установки. При цьому п’ятка та передній відділ стопи зміщуються, порушується нормальний розподіл навантаження під час ходьби. Захворювання може бути вродженим або набутим і зустрічається як у дітей, так і у дорослих. За відсутності лікування деформація прогресує та спричиняє хронічний біль, порушення ходи й ураження інших суглобів.

Види

Розрізняють вроджену та набуту вальгусну деформацію. Вроджена форма пов’язана з внутрішньоутробними порушеннями розвитку кістково-м’язової системи. Набута форма формується під впливом зовнішніх факторів і супутніх захворювань.

За локалізацією виділяють плоско-вальгусну деформацію стопи та вальгусну деформацію великого пальця стопи (hallux valgus), однак це різні патології.

За ступенем тяжкості деформація може бути легкою, помірною та вираженою, залежно від кута відхилення п’ятки та переднього відділу стопи.

Симптоми

На початкових стадіях захворювання пацієнти швидко втомлюються при ходьбі, відчувають дискомфорт або незначний біль у стопах до кінця дня. З часом з’являється виражене викривлення стопи, деформація п’ятки, стирання взуття з внутрішнього боку.

Характерними є болі в стопах, гомілках, колінах та попереку через неправильний розподіл навантаження.

У дітей часто спостерігається порушення ходи, «клишоногість», зниження витривалості. У дорослих можливі набряки, судоми та прогресуючі дегенеративні зміни в суглобах.

Причини

Основними причинами вальгусної деформації є слабкість зв’язкового апарату та м’язів стопи, спадкова схильність, рахіт у дитячому віці, ендокринні та обмінні порушення. Важливу роль відіграють неправильне взуття, надмірна маса тіла, тривалі статичні навантаження та професійні фактори.

У дорослих деформація часто розвивається на тлі плоскостопості, травм, артрозу гомілковостопного суглоба та неврологічних захворювань.

Діагностика

Діагностика вальгусної деформації стопи починається з огляду ортопедом-травматологом та оцінки ходи, положення п’ятки і склепінь стопи. Лікар визначає ступінь відхилення та симетричність ураження.

Для уточнення діагнозу застосовують рентгенографію стоп у навантаженні, плантографію та подоскопію. У складних випадках можуть призначатися КТ або МРТ для детальної оцінки кісткових і м’яких структур.

Лікування

Лікування залежить від віку пацієнта, ступеня деформації та наявності ускладнень. На ранніх стадіях застосовується консервативна терапія, яка включає носіння індивідуальних ортопедичних устілок, спеціальне ортопедичне взуття, лікувальну фізкультуру, масаж і фізіотерапію.

У дітей консервативне лікування часто дає добрий результат за умови регулярності та тривалого застосування.

При виражених формах деформації, стійкому больовому синдромі та неефективності консервативних методів застосовуються хірургічні методи корекції, спрямовані на відновлення правильного положення кісток стопи.

Профілактика

Профілактика передбачає правильний підбір взуття з анатомічною устілкою та фіксацією п’ятки, контроль маси тіла, регулярну фізичну активність та зміцнення м’язів стопи. У дітей важливе раннє ортопедичне обстеження, профілактика рахіту та контроль формування склепінь стопи. Своєчасне звернення до ортопеда дозволяє запобігти прогресуванню деформації та розвитку ускладнень.