Відшарування та розриви сітківки: симптоми, причини, лікування і профілактика

Про захворювання

Сітківка — це тонкий шар нервових клітин, що вистилає внутрішню поверхню ока та відповідає за сприйняття світлових сигналів і формування зображення. Її відшарування або розрив є серйозними офтальмологічними патологіями, які можуть призвести до значного погіршення зору чи навіть сліпоти. Своєчасне виявлення та лікування таких станів має вирішальне значення для збереження зорової функції.

Види

Розриви сітківки можуть бути:

• Атрофічні (дірчасті) — утворюються внаслідок витончення тканини сітківки.
• Внаслідок тракції — розриви, які з’являються при механічному натягуванні сітківки склоподібним тілом.
• Комбіновані — поєднання атрофічного дефекту з тракційним механізмом.

Відшарування сітківки поділяють на:

• Регматогенне — виникає через розрив сітківки, крізь який під неї проникає рідина.
• Тракційне — розвивається внаслідок натягування сітківки спайками або рубцевими змінами.
• Ексудативне — спричинене накопиченням рідини під сітківкою без її розриву, зазвичай при запальних чи судинних патологіях.

Симптоми

Основні прояви відшарування та розривів сітківки включають:

• раптову появу "спалахів світла" (фотопсії);
• "плаваючі мушки" або затемнення у полі зору;
• відчуття "завіси" чи "шторки", що перекриває частину зображення;
• поступове чи раптове зниження гостроти зору;
• у випадку прогресування — втрата периферичного, а потім і центрального зору.

Причини

До факторів, що підвищують ризик виникнення патології, належать:

• висока міопія (короткозорість);
• травми ока;
• вікові зміни склоподібного тіла;
• офтальмологічні операції (наприклад, після видалення катаракти);
• діабетична ретинопатія;
• спадкова схильність;
• системні захворювання, що впливають на судини ока.

Діагностика

Для підтвердження діагнозу офтальмолог використовує:

• огляд очного дна (офтальмоскопію);
• оптичну когерентну томографію (ОКТ);
• ультразвукове дослідження ока (при помутнінні середовищ);
• флуоресцентну ангіографію для оцінки стану судин сітківки.

Лікування

Вибір методу залежить від стадії та характеру ураження:

• Лазерна коагуляція — при невеликих розривах; створює бар’єр, що перешкоджає відшаруванню.
• Кріопексія — заморожування ділянки розриву для "приклеювання" сітківки.
• Пневматична ретинопексія — введення газового пухирця, який притискає сітківку.
• Вітректомія — хірургічне видалення склоподібного тіла з подальшою фіксацією сітківки.
• Склеральне пломбування — підшивання спеціальної пломби для підтримки сітківки у правильному положенні.

Профілактика

Щоб знизити ризик розвитку розривів і відшарування сітківки, рекомендується:

• регулярно проходити офтальмологічні огляди, особливо при міопії чи діабеті;
• уникати травм ока;
• своєчасно лікувати захворювання, що впливають на судини;
• звертатися до лікаря при появі спалахів, "мушок" чи різких змін зору;
• вести здоровий спосіб життя та контролювати рівень цукру й артеріального тиску.