Вроджені порушення слуху

Що це таке?

Вроджені порушення слуху — це слухові дефекти, які присутні з моменту народження дитини. Вони можуть бути різного ступеня — від незначного зниження слуху до повної глухоти. Такі розлади впливають на розвиток мовлення, комунікативні навички та соціалізацію, особливо якщо не виявлені вчасно.

За статистикою, приблизно 1–3 з 1000 новонароджених мають значні порушення слуху. У більшості випадків рання діагностика та сучасні методи корекції дозволяють дитині повноцінно розвиватися.

Види

1. Кондуктивні
Пов’язані з проблемами у зовнішньому чи середньому вусі (наприклад, аномалії барабанної перетинки, слухових кісточок).

2. Сенсоневральні
Викликані пошкодженням волоскових клітин внутрішнього вуха або слухового нерва.

3. Змішані
Поєднують кондуктивні та сенсоневральні механізми.

Симптоми

У новонароджених і маленьких дітей визначити порушення слуху складно, адже вони ще не можуть поскаржитися. Тому важливо знати ознаки, які можуть насторожити батьків та лікарів.

У немовлят (0–6 місяців)

• Відсутність реакції на гучний звук (не здригається, не моргає).
• Не заспокоюється від голосу матері.
• Не повертає голову у бік джерела звуку після 4 місяців.
• Відсутність лепету у 5–6 місяців.

У дітей 6–12 місяців

• Не намагається повторювати звуки.
• Не реагує на своє ім’я.
• Не розуміє простих слів («дай», «мама») після 9–10 місяців.
• Відсутність розвитку активного лепету та перших слів.

У дітей старше 1 року

• Запізнення розвитку мовлення (говорить менше, ніж однолітки).
• Часте переспитування або «ігнорування» звернень.
• Ненормально гучна мова або, навпаки, надто тихе мовлення.
• Часте наближення до джерела звуку (телевізора, колонки).
• Увага переважно на візуальні стимули, а не на голос чи шум.

Причини

1. Генетичні фактори

• Спадкові мутації (близько 50% випадків).
• Порушення можуть передаватися як аутосомно-рецесивним, так і аутосомно-домінантним шляхом.
• Наявність у родині випадків глухоти підвищує ризик.

2. Вплив на плід під час вагітності

• Інфекції у матері: краснуха, цитомегаловірус, герпес, токсоплазмоз.
• Прийом ототоксичних лікарських препаратів.
• Ускладнення вагітності — гіпоксія плода, тяжкий токсикоз.

3. Анатомічні аномалії внутрішнього вуха

• Недорозвинення слухового апарату.
• Вади розвитку слухового нерва або слухових кісточок.

Діагностика

Своєчасне виявлення слухових порушень — ключ до ефективної корекції.

• Неонатальний скринінг (проводиться у перші дні життя) — метод отоакустичної емісії або автоматизованих слухових викликаних потенціалів.
• Аудіометрія (у старшому віці).
• Тимпанометрія — оцінка роботи середнього вуха.
• Генетичне тестування (за підозри спадкової природи порушення).

Лікування

Медичні та хірургічні методи

• Виправлення аномалій зовнішнього або середнього вуха.
• Лікування супутніх інфекцій та запалень.

Слухопротезування

• Слухові апарати (за будь-якого ступеня зниження слуху).
• Кохлеарна імплантація — для дітей з глибокою двосторонньою сенсоневральною глухотою.

Логопедична та реабілітаційна підтримка

• Заняття з сурдопедагогом.
• Навчання жестової мови за потреби.
• Розвиток слухового сприйняття та мовлення.

Профілактика

• Вакцинація жінок дітородного віку від краснухи та інших інфекцій.
• Відмова від самолікування під час вагітності.
• Планові пренатальні обстеження.
• Скринінг новонароджених.