Випадання прямої кишки: причини, симптоми та сучасні методи лікування

Про захворювання

Випадання прямої кишки — це патологічний стан, при якому кінцева частина товстого кишечника частково або повністю виходить назовні через анальний отвір. Порушення супроводжується дискомфортом, болем, труднощами під час дефекації та може значно погіршувати якість життя. Хвороба частіше зустрічається у дорослих людей, але може виникати і в дітей.

Види

Випадання прямої кишки поділяють на кілька типів:

• Внутрішнє (інвагінація) - кишка не виходить назовні, але опускається всередину анального каналу.
• Часткове - випадає лише слизова оболонка прямої кишки.
• Повне - усі шари стінки кишечника виходять за межі анального отвору.
• Одноразове або хронічно-рецидивуюче - хвороба може проявлятися епізодично або турбувати постійно.

Симптоми

Основні прояви:

• відчуття стороннього тіла в ділянці ануса;
• видиме випинання тканин під час дефекації або фізичного напруження;
• біль та дискомфорт у прямій кишці;
• кров’янисті або слизові виділення;
• нетримання газів та калу;
• часті позиви до дефекації;
• труднощі при випорожненні.

Причини

Стан може розвиватися з таких причин:

• хронічні запори або діарея;
• слабкість м’язів тазового дна;
• підвищений внутрішньочеревний тиск (пологи, важка фізична робота, хронічний кашель);
• вікові зміни м’язів;
• неврологічні розлади;
• травми або операції на органах малого таза;
• генетична схильність.

Діагностика

Для встановлення діагнозу застосовують:

• огляд та пальцеве дослідження прямої кишки;
• ректороманоскопію або колоноскопію;
• дефекографію (рентгенологічне дослідження акту дефекації);
• аноректальну манометрію для оцінки функції сфінктерів;
• МРТ органів малого таза при необхідності.

Лікування

Методи терапії залежать від стадії та причин захворювання:

Консервативне лікування

• нормалізація стулу (клітковина, достатня кількість рідини);
• лікування запорів;
• зміцнення м’язів тазового дна (вправи Кегеля);
• медикаментозне усунення супутніх симптомів.

Хірургічне лікування: використовується при повному або регулярному випаданні. Можливі методи:

• фіксація прямої кишки (ректопексія);
• резекційні операції;
• малоінвазивні ендоскопічні техніки;
• операції через промежину у пацієнтів похилого віку або при протипоказаннях до загальної анестезії.

Післяопераційне лікування включає контроль стулу, дієту, фізичні обмеження та реабілітацію.

Профілактика

Для зниження ризику розвитку випадання прямої кишки рекомендують:

• уникати запорів і нормалізувати харчування;
• підтримувати водний баланс;
• зміцнювати м’язи тазового дна;
• уникати підняття важких предметів;
• своєчасно лікувати хронічний кашель і захворювання травної системи;
• контролювати масу тіла;
• звертатися до лікаря при перших симптомах.