Запальні захворювання піхви та вульви

Про захворювання

До запальних захворювань піхви та вульви відносяться бактеріальний вагіноз, вагініт, гарднерельоз, ЗПСШ, кольпіт, мікоплазмоз, молочниця, статевий генітальний герпес, гострокінцеві кондиломи, уреаплазмоз, хламідіоз. Це найбільш розповсюджені запальні захворювання жіночої репродуктивної системи. 

Симптоми

• поява незвичних виділень зі статевих шляхів, 
• зміна кількості виділень,  
• поява подразнень, зуду, неприємного запаху,  
• можливі дизуричні скарги, біль при сечовипусканні. 

В деяких ситуаціях при відсутності медичної допомоги з’являються загальні симптоми: температура (наприклад при генітальному герпесі) і розповсюдження процесу висхідним шляхом з появою болю у животі, ознак запалення тазової брюшини (наприклад, гонорейний пельвіоперитоніт). 

Причини

Запальні захворювання піхви та вульви бувають бактеріальної, вірусної та механічної чи алергічної (хімічної) природи. Наприклад, баквагіноз, одне з найбільш розповсюджених захворювань, викликається зміною мікрофлори піхви, при якій бактерії, що допомагають підтримувати здорове середовище піхви зменшуються у своїй кількості, а умовно-патогенні (гарднерелла, кандіда, протей, стрептококки та ін) збільшуються. При будь-якому провокуючому моменті (секс, застуда, перевтома, охолодження, механічна стимуляція) баквагіноз стає вагінітом (кольпітом) і, в залежності від бактерії якої при дослідженні виявляється більше, буде мати назву Гарднереллез, Кандидоз (молочниця), Уреаплазмоз чи Баквагініт.   

Якщо запальний процес викликаний патогенним мікроорганізмом чи вірусом, то незалежно від кількості виявлених безумовно патогенних організмів ця група захворювань буде мати назву в залежності від імені специфічного виявленого патогена - Хламідіоз, Гонорея, Трихомоніаз, Генітальний герпес, Гострі вірусні кондиломи, ВІЛ. Ці захворювання відносяться до групи захворювань, що передаються статевим шляхом. 

Також до причин баквагінозу можна віднести:

• зниження захисних сил організму (внаслідок стресу, захворювань, хронічної втоми), 
• порушення мікрофлори кишківника (попадання кишкової палички з анального отвору до піхви, проблеми і захворювання шлунково-кишкового тракту), 
• тривалий прийом певних ліків (антибіотики, імунодепресанти, гормональні препарати), 
• певні фізіологічні стани (вагітність), 
• порушення правил гігієни (безконтрольне спринцювання, використання агресивних а/б засобів для гігієни).

Діагностика

При появі будь яких з вищеперерахованих симптомів та/або появі цих симптомів у партнера потрібно максимально швидко звернутись до лікаря (бажано не використовувати перед зверненням прийом препаратів, введення свічок чи використання антисептичних засобів). 

По клінічній картині лікар призначає обстеження - аналіз урогенітальних виділень, бакпосів виділень, виявлення ДНК збудника, виявлення антитіл специфічних збудників, що можуть бути присутніми у крові та інші методи дослідження. 

Лікування

Лікування проводить лікар в залежності від симптомів, виявленого збудника, клінічних проявів та стадії процесу (гостра, хронічна).

Профілактика

Профілактика може бути специфічною (наприклад вакцинація від вірусу папіломи людини), та неспецифічною: мати захищені статеві контакти (використання презервативів), турбуватись про здоровий спосіб життя, що сприяє підтриманню та підвищенню імунітету та збереженню нормальної мікрофлори піхви.

Реабілітація

Часто рецидивуючі запальні захворювання можуть викликати спайкові процеси, біль при коітусі, непліддя і потребувати тривалої реабілітації (фізіотерапевтичні методи лікування), курсів підтримуючої терапії, інколи хірургічного лікування (гострокінцеві кондиломи).