Блефарит: симптоми, причини, діагностика та лікування

Про захворювання

Блефарит — це хронічне або гостре запальне захворювання країв повік. Найчастіше запальний процес розвивається в ділянці росту вій і може супроводжуватися порушенням роботи залоз, розташованих у повіках.

Блефарит може виникати в будь-якому віці. Захворювання часто має хронічний перебіг і може періодично загострюватися. У деяких випадках блефарит супроводжується синдромом сухого ока, дискомфортом під час носіння контактних лінз та іншими захворюваннями поверхні ока.

Важливо звернутися до офтальмолога, якщо симптоми зберігаються тривалий час або регулярно повторюються. Самостійне лікування може тимчасово зменшити прояви захворювання, але не усунути його причину.

Види

Залежно від локалізації та причин розвитку виділяють кілька основних видів блефариту.

• Передній блефарит уражає край повіки в ділянці росту вій. Він може бути пов'язаний із бактеріальною інфекцією, себорейним дерматитом або іншими шкірними захворюваннями.
• Задній блефарит розвивається внаслідок порушення роботи мейбомієвих залоз, які виробляють компоненти слізної плівки. Такий стан часто пов'язаний із дисфункцією мейбомієвих залоз.
• Себорейний блефарит може виникати на тлі себорейного дерматиту та супроводжуватися лущенням шкіри, появою жирних лусочок біля вій.
• Демодекозний блефарит пов'язаний із надмірною активністю кліщів роду Demodex, які можуть мешкати у волосяних фолікулах і сальних залозах.

У деяких пацієнтів можуть одночасно спостерігатися ознаки різних форм захворювання.

Симптоми

Прояви блефариту можуть відрізнятися залежно від форми та тяжкості захворювання. Найпоширеніші симптоми включають:

• почервоніння та набряк країв повік;
• свербіж і печіння в ділянці очей;
• відчуття стороннього тіла в очах;
• підвищену чутливість до світла;
• сльозотечу або, навпаки, сухість очей;
• відчуття піску в очах;
• утворення кірочок і лусочок біля основи вій;
• склеювання вій, особливо після сну;
• підвищену стомлюваність очей;
• тимчасове затуманення зору;
• випадіння або неправильний ріст вій.

Симптоми можуть бути постійними або періодично загострюватися. Якщо блефарит не лікувати, запальний процес може сприяти розвитку інших захворювань повік і поверхні ока.

Причини

Блефарит може розвиватися з різних причин. Найчастіше захворювання пов'язане з поєднанням кількох факторів.

До можливих причин належать:

• бактеріальна інфекція;
• порушення роботи мейбомієвих залоз;
• себорейний дерматит та інші шкірні захворювання;
• надмірна активність кліщів Demodex;
• синдром сухого ока;
• алергічні реакції;
• хронічні запальні захворювання шкіри;
• використання косметичних засобів, що подразнюють шкіру;
• недостатня гігієна повік;
• тривале носіння контактних лінз у деяких випадках.

Для ефективного лікування важливо визначити не лише наявність запалення, а й фактори, які спричинили його розвиток або підтримують захворювання.

Діагностика

Діагностика блефариту проводиться лікарем-офтальмологом. Під час консультації спеціаліст оцінює стан повік, вій, кон'юнктиви та поверхні очей.

Для встановлення діагнозу лікар може:

• зібрати анамнез і уточнити скарги пацієнта;
• провести огляд повік і вій;
• оцінити стан слізної плівки та поверхні ока;
• перевірити роботу мейбомієвих залоз;
• визначити ознаки сухості очей;
• за необхідності провести додаткові дослідження.

У деяких випадках може знадобитися визначення наявності Demodex або додаткове обстеження для виявлення супутніх захворювань.

Точна діагностика дозволяє підібрати лікування з урахуванням форми блефариту, його причини та індивідуальних особливостей пацієнта.

Лікування

Лікування блефариту залежить від причини захворювання, його форми та вираженості симптомів. Оскільки блефарит часто має хронічний перебіг, терапія може бути тривалою та потребувати регулярного догляду за повіками.

Лікар може рекомендувати:

• регулярну гігієну повік;
• очищення країв повік від кірочок і лусочок;
• теплі компреси для покращення відтоку секрету мейбомієвих залоз;
• спеціальні засоби для очищення повік;
• зволожувальні краплі при симптомах сухості очей;
• антибактеріальну або протизапальну терапію за показаннями;
• лікування супутніх шкірних захворювань;
• терапію при демодекозному ураженні за відповідними показаннями.

Схему лікування визначає офтальмолог після огляду. Не рекомендується самостійно використовувати антибіотики, гормональні препарати або інші лікарські засоби.

Навіть після зменшення симптомів важливо дотримуватися рекомендацій лікаря, оскільки передчасне припинення лікування може сприяти повторному загостренню захворювання.

Профілактика

Повністю запобігти розвитку блефариту вдається не завжди, однак дотримання простих рекомендацій може знизити ризик його виникнення та загострень.

Для профілактики рекомендується:

• дотримуватися гігієни рук і не торкатися очей брудними руками;
• регулярно очищати повіки за рекомендацією лікаря;
• не використовувати чужу косметику для очей;
• своєчасно замінювати туш та інші косметичні засоби;
• не користуватися косметикою, яка викликає подразнення;
• правильно доглядати за контактними лінзами;
• своєчасно лікувати захворювання шкіри та очей;
• проходити профілактичні огляди в офтальмолога.

Якщо з'явилися почервоніння, свербіж, печіння, набряк повік або інші неприємні симптоми, варто звернутися до офтальмолога. Своєчасна діагностика допомагає визначити причину захворювання та підібрати ефективне лікування.