Гідраденіт

Про захворювання

Гідраденіт – гостро-запальне гнійне ураження потових залоз. Захворювання розвивається поступово, вражає, переважно, чоловіків та жінок віком від 20 до 45 років. У дітей та людей похилого віку зустрічається рідко, що пов'язано з особливостями потовиділення. Запалення з'являються найчастіше в пахвових западинах та пахвинній ділянці, супроводжується явним дискомфортом та хворобливістю.

Симптоми

На початковій стадії захворювання під шкірою утворюється щільний болісний вузлик. У міру розвитку хвороби він збільшується, навколо утворення наростає почервоніння.

Додаткові симптоми гідраденіту:

• підвищена температура тіла;
• сильний біль при натисканні на область запалення;
• гаряча шкіра у районі утворення;
• Загальна слабкість;
• головний біль;
• фізична скутість.

Причини

Основні причини виникнення гідраденіту – стафілококи та стрептококи, рідше – кишкова паличка. Ці хвороботворні мікроорганізми потрапляють у потові протоки з поверхні шкіри через будь-які ушкодження – подряпини, порізи, садна. 

Провокуючими факторами можуть стати:

• гоління волосся;
• травми;
• зайва вага;
• використання талькових дезодорантів;
• гіпергідроз;
• недостатня особиста гігієна;
• зниження імунного захисту;
• гормональні розлади.

Нерідко запалення зароджуються через носіння тісної, що натирає шкіру одягу та нижньої білизни.

Лікування

Розтин гідраденіту проводиться під місцевою анестезією і продовжується від 20 до 60 хвилин. 

Етапи лікування:

1. обробка ураженої ділянки антисептичними розчинами;
2. розтин нариву;
3. очищення порожнини від гною та інфільтрату;
4. обробка рани антибактеріальними та знезаражуючими препаратами;
5. накладання стерильної пов’язки.

Профілактика

Профілактика захворювання передбачає:

• ретельну щоденну гігієну;
• носіння вільного одягу та білизни з натуральних тканин;
• відмова від гоління на користь менш травмуючих шкіру процедур;
• застосування антиперспірантів із бактерицидною дією без тальку;
• ведення здорового способу життя;
• контроль ІМТ.

За перших підозр на гідраденіт потрібно звертатися до дерматологів і в жодному разі не намагатися впоратися із захворюванням домашніми або народними методами.