Гострий нефритичний синдром: симптоми, причини та лікування

Про захворювання

Гострий нефритичний синдром — це клінічний комплекс симптомів, який виникає внаслідок запалення ниркових клубочків (гломерул). Такий стан супроводжується порушенням фільтраційної функції нирок, затримкою рідини в організмі та змінами складу сечі.

Захворювання може розвиватися як у дітей, так і у дорослих, нерідко після перенесених інфекційних захворювань. Гострий нефритичний синдром потребує своєчасної діагностики та лікування, оскільки без належної медичної допомоги може призвести до серйозних ускладнень, включаючи ниркову недостатність.

Види

Залежно від причин виникнення та особливостей перебігу виділяють такі види гострого нефритичного синдрому:

• Постінфекційний нефритичний синдром - розвивається після бактеріальних або вірусних інфекцій, найчастіше після стрептококових захворювань горла або шкіри.
• Первинний нефритичний синдром - виникає внаслідок захворювань, які безпосередньо уражають нирки.
• Вторинний нефритичний синдром - розвивається на тлі системних захворювань організму, таких як аутоімунні патології, васкуліти або інші хронічні хвороби.
• Швидкопрогресуючий нефритичний синдром - характеризується стрімким погіршенням функції нирок і потребує невідкладного лікування.

Симптоми

Для гострого нефритичного синдрому характерні такі симптоми:

• поява крові в сечі (гематурія);
• потемніння або зміна кольору сечі;
• набряки обличчя, повік, рук або ніг;
• підвищення артеріального тиску;
• зменшення кількості сечі;
• загальна слабкість;
• швидка втомлюваність;
• головний біль;
• задишка при накопиченні рідини в організмі;
• підвищення температури тіла (у деяких випадках).

Вираженість симптомів може відрізнятися залежно від причини захворювання та ступеня ураження нирок.

Причини

Основними причинами розвитку гострого нефритичного синдрому є:

• стрептококові інфекції;
• вірусні інфекції;
• бактеріальні захворювання;
• аутоімунні хвороби;
• системний червоний вовчак;
• васкуліти;
• імунні порушення;
• деякі спадкові захворювання;
• рідше — реакція на окремі лікарські препарати.

Ризик розвитку патології може підвищуватися за наявності хронічних інфекційних вогнищ або захворювань імунної системи.

Діагностика

Діагностика гострого нефритичного синдрому починається з консультації лікаря та збору анамнезу.

Для підтвердження діагнозу можуть бути призначені:

• загальний аналіз сечі;
• добовий аналіз сечі;
• загальний аналіз крові;
• біохімічний аналіз крові;
• визначення рівня креатиніну та сечовини;
• імунологічні дослідження;
• ультразвукове дослідження нирок;
• вимірювання артеріального тиску;
• за необхідності — біопсія нирки.

Комплексна діагностика дозволяє встановити причину захворювання, оцінити ступінь ураження нирок та обрати оптимальну тактику лікування.

Лікування

Лікування гострого нефритичного синдрому залежить від причини його розвитку та тяжкості стану пацієнта.

Основними напрямками лікування є:

• терапія основного захворювання;
• контроль артеріального тиску;
• зменшення набряків;
• обмеження споживання солі та рідини;
• застосування протизапальних препаратів за показаннями;
• імуносупресивна терапія при аутоімунних процесах;
• антибактеріальне лікування при бактеріальній інфекції;
• контроль функції нирок у динаміці.

У тяжких випадках може виникати необхідність проведення діалізу для тимчасового заміщення функції нирок.

Профілактика

Для зниження ризику розвитку гострого нефритичного синдрому рекомендується:

• своєчасно лікувати інфекційні захворювання;
• не займатися самолікуванням;
• контролювати хронічні захворювання;
• регулярно проходити профілактичні медичні огляди;
• дотримуватися здорового способу життя;
• підтримувати нормальний рівень артеріального тиску;
• звертатися до лікаря при появі набряків або змін кольору сечі.

Раннє виявлення захворювання та своєчасне звернення за медичною допомогою значно покращують прогноз і допомагають запобігти розвитку ускладнень.