Халазіон: симптоми, причини, діагностика та лікування

Про захворювання

Халазіон — це доброякісне хронічне запалення мейбомієвої залози, розташованої в товщі повіки. Захворювання виникає внаслідок закупорки вивідної протоки залози, через що її секрет накопичується всередині та формує щільне округле утворення.

Найчастіше халазіон виникає на верхній повіці, однак може розвиватися і на нижній. На відміну від ячменю, халазіон не є гострим гнійним процесом, хоча іноді може ускладнюватися вторинною інфекцією.

На початкових етапах ущільнення може бути невеликим і майже непомітним. Згодом воно здатне збільшуватися, викликати дискомфорт, тиск на очне яблуко та погіршення якості зору при великих розмірах.

Своєчасне звернення до офтальмолога дозволяє встановити правильний діагноз та підібрати оптимальний метод лікування.

Види

Залежно від особливостей перебігу виділяють:

• гострий халазіон;
• хронічний халазіон;
• одиничний;
• множинний;
• рецидивуючий.

Також халазіони можуть бути малих, середніх або великих розмірів залежно від діаметра утворення.

Симптоми

Основними симптомами халазіону є:

• поява округлого ущільнення на повіці;
• припухлість та набряк;
• почервоніння шкіри або внутрішньої поверхні повіки;
• відчуття стороннього тіла;
• дискомфорт під час моргання;
• сльозотеча;
• підвищена чутливість ока;
• тиск на очне яблуко при великих розмірах;
• тимчасове погіршення гостроти зору.

При приєднанні інфекції можуть виникати біль, значне почервоніння, підвищення місцевої температури та виділення гною.

Причини

Основною причиною розвитку халазіону є закупорка мейбомієвої залози.

До факторів ризику належать:

• перенесений ячмінь;
• хронічний блефарит;
• дисфункція мейбомієвих залоз;
• себорейний дерматит;
• розацеа;
• недостатня гігієна повік;
• використання неякісної або простроченої косметики;
• неправильне носіння контактних лінз;
• зниження місцевого імунітету;
• часте тертя очей руками.

У деяких випадках халазіон може виникати повторно, що потребує додаткового обстеження для встановлення причини рецидивів.

Діагностика

У більшості випадків діагноз встановлюється під час огляду офтальмологом.

Діагностика може включати:

• збір скарг та анамнезу;
• зовнішній огляд повік;
• вивертання повіки для оцінки внутрішньої поверхні;
• біомікроскопію ока за допомогою щілинної лампи.

Якщо халазіон часто рецидивує, має незвичний вигляд або не піддається лікуванню, лікар може рекомендувати додаткові обстеження для виключення інших захворювань.

Лікування

Тактика лікування залежить від розміру халазіону, тривалості захворювання та наявності ускладнень.

На ранніх стадіях можуть застосовуватися:

• теплі компреси;
• гігієна повік;
• легкий масаж повіки за рекомендацією лікаря;
• місцеві лікарські препарати у вигляді мазей або крапель.

У деяких випадках лікар може рекомендувати ін'єкцію протизапального препарату безпосередньо в ділянку халазіону.

Якщо консервативне лікування не дає результату або утворення має великі розміри, проводиться хірургічне видалення. Операція виконується амбулаторно під місцевою анестезією та зазвичай триває близько 15–20 хвилин.

Після оперативного лікування пацієнту призначають місцеву терапію та рекомендації щодо догляду за повікою.

Не рекомендується самостійно видавлювати халазіон або проколювати його, оскільки це може призвести до інфікування та розвитку ускладнень.

Профілактика

Для зменшення ризику розвитку халазіону рекомендується:

• регулярно дотримуватися гігієни повік;
• не торкатися очей брудними руками;
• правильно доглядати за контактними лінзами;
• ретельно змивати декоративну косметику;
• своєчасно лікувати блефарит та інші захворювання повік;
• використовувати лише якісну косметику;
• проходити профілактичні огляди в офтальмолога;
• звертатися до лікаря при появі будь-якого ущільнення на повіці.

Раннє звернення до спеціаліста дозволяє уникнути збільшення халазіону, розвитку ускладнень та необхідності більш інвазивного лікування.