Лейкоплакія вульви

Що це таке?

Лейкоплакія вульви — це хронічне захворювання зовнішніх жіночих статевих органів, яке характеризується надмірним зроговінням епітелію та появою білих або сіруватих ділянок на слизовій оболонці вульви. Такі зміни можуть супроводжуватися свербежем, сухістю, печінням та іншими неприємними симптомами.

Лейкоплакія належить до захворювань, які потребують обов'язкового медичного спостереження, оскільки в окремих випадках тривалі зміни тканин можуть підвищувати ризик розвитку передракових процесів. Саме тому рання діагностика та своєчасне лікування мають важливе значення для збереження жіночого здоров'я.

Захворювання найчастіше виявляється у жінок у період перименопаузи та менопаузи, проте може виникати і в молодшому віці.

Види

Залежно від особливостей ураження тканин та гістологічної картини виділяють кілька форм захворювання.

• Проста лейкоплакія

Характеризується появою обмежених білих ділянок на поверхні слизової оболонки без виражених клітинних змін. Часто перебігає відносно доброякісно, але потребує регулярного контролю.

• Проліферативна лейкоплакія

Супроводжується активним розростанням клітин епітелію. Саме ця форма частіше асоціюється з ризиком диспластичних змін та потребує особливо ретельного спостереження.

• Дифузна лейкоплакія

Ураження поширюється на значну частину вульви та може супроводжуватися вираженим дискомфортом.

• Осередкова лейкоплакія

Патологічні зміни локалізуються в окремих ділянках слизової оболонки та мають чіткі межі.

Симптоми

Клінічні прояви можуть розвиватися поступово та відрізнятися залежно від стадії захворювання.

Найбільш поширені симптоми:

• поява білих або сіруватих плям на слизовій оболонці;
• свербіж в інтимній зоні;
• печіння та подразнення;
• сухість слизової оболонки;
• дискомфорт під час ходьби;
• болісність під час статевого акту;
• відчуття стягнутості тканин;
• утворення тріщин або ерозій;
• підвищена чутливість уражених ділянок.

На ранніх стадіях захворювання симптоми можуть бути слабко вираженими або повністю відсутніми.

Причини

Точний механізм розвитку захворювання досі вивчається, однак відомо кілька факторів, які можуть сприяти його виникненню.

• Гормональні зміни

Зниження рівня естрогенів у період менопаузи може призводити до порушення структури слизових оболонок та розвитку патологічних змін.

• Хронічні запальні процеси

Тривале подразнення тканин через інфекційні або запальні захворювання здатне провокувати надмірне зроговіння епітелію.

• Травматичний вплив

Постійне механічне подразнення, натирання або пошкодження слизової можуть сприяти розвитку лейкоплакії.

• Порушення імунної системи

Зниження місцевого або загального імунітету може впливати на процеси регенерації тканин та підвищувати ризик розвитку захворювання.

• Обмінні та ендокринні порушення

Цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози та інші метаболічні розлади можуть бути додатковими факторами ризику.

Діагностика

Для встановлення діагнозу необхідне комплексне обстеження у гінеколога.

Діагностика зазвичай включає:

• збір анамнезу та оцінку скарг;
• гінекологічний огляд;
• вульвоскопію (огляд тканин під збільшенням);
• лабораторні аналізи;
• мазки на інфекції;
• цитологічні дослідження;
• біопсію ураженої ділянки за показаннями.

Біопсія є одним із найважливіших методів діагностики, оскільки дозволяє оцінити структуру тканин та виключити злоякісні процеси.

Лікування

Тактика лікування підбирається індивідуально залежно від форми захворювання, віку пацієнтки та результатів обстеження.

• Медикаментозна терапія

Для зменшення симптомів можуть застосовуватися місцеві протизапальні, гормональні або зволожувальні препарати. Лікування спрямоване на усунення запалення, свербежу та подразнення.

• Корекція супутніх захворювань

Важливо лікувати гормональні, ендокринні та інфекційні порушення, які можуть підтримувати патологічний процес.

• Хірургічне лікування

При виявленні диспластичних змін або відсутності ефекту від консервативної терапії можуть застосовуватися методи видалення патологічних ділянок тканин.

• Сучасні малоінвазивні методики

У деяких випадках використовуються лазерна терапія, радіохвильове лікування або інші методи локального впливу на уражені ділянки.

Профілактика

Специфічної профілактики захворювання не існує, однак знизити ризик його розвитку допомагають такі рекомендації:

• регулярно проходити профілактичні огляди у гінеколога;
• своєчасно лікувати інфекційні та запальні захворювання;
• підтримувати інтимну гігієну;
• уникати тривалого подразнення слизової оболонки;
• контролювати гормональний фон;
• лікувати ендокринні захворювання;
• зміцнювати імунну систему;
• відмовитися від шкідливих звичок.